Судові Репортажі

  Серпень виявився цікавим не лише законодавчими змінами та кадровими процесами у судовій системі. У судах розглядали справи, які торкаються значно фундаментальніших речей: відповідальності держави за дії силовиків, соціальних гарантій військових, права власності, медичної відповідальності, банківського фінмоніторингу та навіть юридичного визнання документів держави-агресора. Судові репортажі підготували огляд найбільш важливих судових рішень з точки зору правових ЗМІ 1. Правоохоронці втратили 1,2 млн грн речових доказів - платитиме держава Одна з найбільш показових справ місяця. Під час кримінального провадження правоохоронцями були вилучені гроші, але частина речових доказів фактично зникла. Верховний Суд сформулював принципову позицію: втрата вилучених державою коштів не звільняє державу від обов'язку повернути їх власнику . Тобто громадянин не повинен розбиратися, який саме слідчий, підрозділ чи посадовець «загубив» майно, яке держава сама вилучила і зобов'язалася ...

  Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13165-2, який офіційно позиціонують як «очищення судової влади» та крок до євроінтеграції. Звучить красиво, але чи справді це перетворення суддів на «скляні будинки», чи створення чергового інструменту для політичного маніпулювання? Судові репортажі розбиралися, що ховається за інтегрованою звітністю та підтвердженням «професійної позиції». Скляні будинки чи мішень для суб’єктивізму? Найбільша зміна - перехід до інтегрованої електронної декларації на сайті ВККС. Тепер суддя не просто звітує про статки, а проходить через «сито» тверджень: «підтверджую» або «не підтверджую». З одного боку, це спрощення для суспільства. З іншого - ВККС отримує карт-бланш на визначення черговості перевірок у власному Регламенті . Відсутність чітких законодавчих критеріїв - це завжди «червона лампочка» для правозахисників. Це відкриває простір для того, щоб перетворювати перевірки на інструмент вибіркового тиску: «незручний» суддя потрапляє під аудит сьогод...

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...

  Українська судова система періодично стикається з ситуаціями, які на перший погляд виглядають як курйоз або навіть відверта провокація. Але при уважному аналізі вони оголюють значно глибші проблеми - передусім, уразливість процесу до маніпуляцій і надмірний формалізм, який легко використати проти самої системи. Судові репортажі розбирались у реальних кейсах, які трапились останнім часом на Вінниччині. Формальний злочин без змісту: як “3,5 гривні” запускають кримінальну машину Рішення Вищої ради правосуддя від 26 березня 2026 року щодо повідомлень двох суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області - Петра Порощука та Любові Грушковської відкривають дуже ненбезпечну скриньку, бо фактично легітимізують корупційну схему. Йдеться про два різні, але концептуально ідентичні епізоди, - повідомляє Судово-юридична газета . У першому випадку позивач у цивільній справі проти держави Україна (в особі Державної казначейської служби та Вінницької обласної прокуратури) направи...

  Українська антикорупційна реальність іноді виглядає як гротескна сцена з чорної комедії. Народна депутатка, долари, паркан і спроба «зачистити докази» буквально одним кидком руки. Але цього разу історія отримала не лише відео для YouTube, а й вирок суду, - передає Українська правда 19 березня Вищий антикорупційний суд визнав винною народну депутатку Людмилу Марченко у справі про отримання 11,3 тисяч доларів за сприяння незаконному виїзду за кордон. Разом із нею засуджено і її помічницю. Обом призначено по 2 роки позбавлення волі з додатковою забороною обіймати посади. Сюжет цієї справи давно став символом епохи. На оприлюднених матеріалах НАБУ зафіксовано, як гроші передаються, обговорюються «послуги», а потім  класика жанру - спроба позбутися доказів, викинувши купюри через паркан. Українська корупція, як завжди, не тільки системна, а ще й креативна. Але головне питання не в самому епізоді. Питання в іншому: чи є цей вирок ознакою системних змін, чи це одиничний «показо...