К основному контенту

Хабар через паркан і два роки вироку нардепці Марченко: антикорупційна Феміда нарешті прокинулась чи просто кліпнула оком

 Українська антикорупційна реальність іноді виглядає як гротескна сцена з чорної комедії. Народна депутатка, долари, паркан і спроба «зачистити докази» буквально одним кидком руки. Але цього разу історія отримала не лише відео для YouTube, а й вирок суду, - передає Українська правда


19 березня Вищий антикорупційний суд визнав винною народну депутатку Людмилу Марченко у справі про отримання 11,3 тисяч доларів за сприяння незаконному виїзду за кордон. Разом із нею засуджено і її помічницю. Обом призначено по 2 роки позбавлення волі з додатковою забороною обіймати посади.

Сюжет цієї справи давно став символом епохи. На оприлюднених матеріалах НАБУ зафіксовано, як гроші передаються, обговорюються «послуги», а потім  класика жанру - спроба позбутися доказів, викинувши купюри через паркан. Українська корупція, як завжди, не тільки системна, а ще й креативна.

Але головне питання не в самому епізоді. Питання в іншому: чи є цей вирок ознакою системних змін, чи це одиничний «показовий постріл» для суспільства, яке втомилось від безкарності?

Статистика, яка не дає спокійно радіти

За офіційними даними ВАКС і САП, за останні роки антикорупційна вертикаль демонструє певний прогрес, але цей прогрес дуже обережний:

  • з моменту запуску ВАКС у 2019 році винесено понад 150 вироків, з яких більшість обвинувальні;
  • у 2023–2024 роках кількість вироків зросла до 60–80 на рік;
  • водночас частка справ проти топпосадовців і політиків залишається відносно невеликою;
  • значна частина вироків - це угоди зі слідством або умовні строки.

І ось тут починається найцікавіше.

Бо коли у справі фігурує народний депутат, суспільство очікує не просто вироку, а сигналу. Сигналу, що правила гри змінилися. Що «недоторканні» більше не мають імунітету.

Два роки - це багато чи мало?

Формально вирок Марченко виглядає реальним покаранням. Це не штраф і не умовний строк. Але якщо подивитися ширше, виникає кілька незручних запитань.

По-перше, стаття, за якою кваліфіковано дії, передбачає значно ширший діапазон санкцій. По-друге, практика українських судів показує, що навіть після реальних вироків багато справ «тануть» в апеляціях.

І по-третє  головне. Скільки ще подібних історій навіть не доходять до суду?

Система, яка ще тільки вчиться карати

Україна сьогодні це країна, яка воює і одночасно намагається перезавантажити державні інституції. І саме тому будь-який корупційний вирок сприймається не просто як юридичний факт, а як елемент національної безпеки.

Бо країна, яка платить таку ціну за свободу, не може дозволити собі корупцію у владі як «побутову норму».

Вирок у справі Марченко це, без сумніву, крок вперед. Але це ще не система. Це лише її зародження.

І головне питання залишається відкритим:
чи стане цей випадок початком нової практики невідворотності покарання -
чи залишиться черговою гучною історією, яку суспільство обговорить і забуде.

Бо справжня антикорупційна реформа починається не з гучних справ.
Вона починається тоді, коли страх відповідальності стає сильнішим за спокусу хабаря.

Андрій Головчук, для Судових репортажів

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Адвокат Гардецький заявив відвід судді Єрмічової через упередженість: у Печерському суді продовжується фарс і процесуальні маніпуляції – ЗМІ

Як передають Судові репортажі, 8 січня о 9:15 у Печерському районному суді Києва продовжилося   засідання урезонансній справі Сергія Тарасова , на якому суддя Віта Єрмічова мала б розглянути клопотання старшого слідчого ГСУ НПУ Максима Щербунчака, погоджене новою процесуальною керівницею з ОГП Катериною Щербаковою, щодо обмеження строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи до 10 днів. Як раніше коментували адвокати, це клопотання - не просто юридично нікчемне, а відверто маніпулятивне. Адже це вже повторне, фактично паралельне клопотання слідства про обмеження. Аналогічне клопотання значно раніше, у листопаді 2025 року подавав прокурор Чеченєв, і його   призначено до розгляду у Печерському суді на 20 січня (суддя О.Бусик). Відтак створено правову колізію процесуальних документів, яку   суддя Єрмічова, згідно кодексу, була зобов’язана   усунути.                              ...

Коли суд відміняє право власності як таке: справа про поділ майна у Кропивницькому спричинила всеукраїнський резонанс, - ЗМІ

Історія, яка сьогодні обговорюється у правничих колах , починалася як звичайна справа про поділ майна після розлучення. Таких в Україні тисячі. Але саме рішення суду першої інстанції зробило її винятковою. «Судові репортажі» спробували розібратись в обставинах і нюансах цієї резонансної справи. Йдеться про справу, яку майже три роки розглядав Подільський районний суд Кропивницького під головуванням судді Драного Владислава ( справа № 405/1257/23). Суть спору - поділ значного масиву майна колишнього подружжя: будинок, земельна ділянка, квартира, автомобілі. Загальна вартість об’єктів понад 15 млн грн. На перший погляд - досить стандартна ситуація, навіть зважаючи на суттєву вартість активів. Але тільки на перший. Адже судове рішення по цій справі буквально підірвало юридичну і правозахисну спільноти. Адже вперше, як вважають експерти, суддя прийняв рішення, яке фактично зносить всі законодавчі і юридичні процедури та норми законів. Що саме просили сторони і як це має працювати...

Справа ФОП Семенової: Як судова система карає малий бізнес Херсона за неспожите тепло, - що скаже Касація?

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...