Судові Репортажі

Судова реформа багато років говорить про незалежність суддів. Але майже ніхто не говорить про іншу проблему, яка щодня підточує довіру до правосуддя. А саме - питання конфліктів інтересів, які руйнують довіру до правосуддя. Один з яскравих прикладів, що викликав суспільний резонанс - ситуація в Кропивницькому апеляційному суді про яку вже писали Судові репортажі. Чи повинен (чи має доброчесне право) адвокат, який одночасно представляє голову або заступника голови конкретного суду, вести інші справи саме в цьому суді? Саме це питання сьогодні гостро постало у резонансній справі колишнього подружжя Буліч (№405/1257/23), яку розглядає Кропивницький апеляційний суд. Суто формально закон цього не забороняє. Але чи означає це, що така практика відповідає принципам справедливого суду та правосуддя як такого. Чи забезпечує така ситуація рівність сторін, враховуючи неформальні впливи і переваги, які адвокат керівництва апріорі матиме в своєму арсеналі стосовно інших справ. Справа Буліч:...

  У понеділок, 13 липня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення, яке без перебільшення увійде в підручники української юриспруденції. Екснардепа-втікача Андрія Деркача визнано винним у державній зраді та незаконному збагаченні (справа № 991/10530/23). Вирок суду - 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна. «Судові репортажі» розбирались у даному кейсі. Слідство довело: у 2019–2022 роках цей «російський агент із понад десятирічним стажем» отримав від спецслужб РФ щонайменше $567 тис. для проведення інформаційних диверсій, дискредитації України на міжнародній арені та зриву євроінтеграції. І хоча цей вирок є заочним - оскільки фігурант ховається в Москві та навіть устиг отримати крісло сенатора РФ, - юридичний прецедент створено. Держава чітко продемонструвала: статус, колишні мандати та родинні зв’язки більше не є бронею від правосуддя. Проте вирок Деркачу - це лише верхівка айсберга. Суспільство вимагає аналогічної безкомпромісності щодо десятків інши...

  Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13165-2, який офіційно позиціонують як «очищення судової влади» та крок до євроінтеграції. Звучить красиво, але чи справді це перетворення суддів на «скляні будинки», чи створення чергового інструменту для політичного маніпулювання? Судові репортажі розбиралися, що ховається за інтегрованою звітністю та підтвердженням «професійної позиції». Скляні будинки чи мішень для суб’єктивізму? Найбільша зміна - перехід до інтегрованої електронної декларації на сайті ВККС. Тепер суддя не просто звітує про статки, а проходить через «сито» тверджень: «підтверджую» або «не підтверджую». З одного боку, це спрощення для суспільства. З іншого - ВККС отримує карт-бланш на визначення черговості перевірок у власному Регламенті . Відсутність чітких законодавчих критеріїв - це завжди «червона лампочка» для правозахисників. Це відкриває простір для того, щоб перетворювати перевірки на інструмент вибіркового тиску: «незручний» суддя потрапляє під аудит сьогод...

  Останіми роками хвиля кібершахрайства захлеснула банківський сектор України. Кожного місяця тисячі громадян втрачають кошти через витончені схеми, цифрову магію та банальну неуважність. Але найстрашніше чекає на потерпілих не в момент списання грошей, а в залі суду. Аналіз останніх судових рішень, опублікованих у травні 2026 року, демонструє жахливу тенденцію: судова система перетворюється на лотерею, де банк майже завжди має "туза в рукаві", а клієнт ризикує залишитися і без грошей, і з величезним боргом за кредит, який він не брав. Виходить, що   спасіння жертв фінансових шахраїв – найчастіше справа банків та судів рук самих жертв. Як так сталося, що за ідентичних обставин: збій телефону, зміна фінансового номера, несанкціоноване списання   - один суд рятує клієнта, а інший заганяє його в кабалу? Давайте розберемося на прикладах. Справа №1: Перемога при Острозі, або Коли суд бачить очевидне Історія клієнта ПриватБанку з Рівненської області виглядає класично. 1...