Ця резонансна справа привертає увагу Судових репортажів вже не вперше. Історія про те, як українка Зоя Пивоварова померла, роками чекаючи повернення свого депозиту з ПриватБанку, зацікавила чимало ЗМІ.
Наразі, після чергового кола розглядів, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі КЦС ВС) має вирішити не просто долю її спадкоємців. Він вирішує, чи є надія на відродження в Україні правосуддя і довіри до судової системи як такої, - передає Наша Версія.
Депозит, який став вироком
Доктор медичних наук, людина, що пережила окупацію Криму, Зоя Пивоварова
звернулася до ПриватБанку ще в 2019 році. У неї було два депозитні договори,
укладені в 2008 та 2012 роках відповідно. Це були збереження всього її життя.
Виплатити ці гроші банк мав у рамках базових зобов'язань, згідно чинного
договору та закону. Але ПриватБанк зробив усе, аби ці зобов’язання не виконати.
До того ж, у суді юристи банку відверто брешуть, що гроші були повернуті
клієнту, тоді як жодних доказів цього немає. Є лише документ про начебто переведення
коштів Пивоварової на рахунки сумнівної компанії ТОВ «Фінілон», без відома та
згоди клієнта, що свідчить лише про грубе порушення прав власника депозиту.
«Банк, маючи намір ошукати клієнта, сподівався, що власник депозиту помре,
а спадкоємці, знесилені тривалою боротьбою, відмовляться від своїх прав», —прокоментував
ситуацію для ЗМІ адвокат Вадим Чунжин.
Хроніка судових рішень
Печерський районний суд 29.06.2023 задовольнив позов Пивоварової частково:
розірвав договори та зобов’язав банк повернути депозити, нараховані відсотки,
3% річних.
Київський апеляційний суд (28.11.2023) скасував це рішення.
Верховний Суд (27.03.2024) визнав апеляцію незаконною та відправив справу
на повторний розгляд.
Інша колегія Київського апеляційного суду (26.02.2025): справедливо
підтримала рішення першої інстанції.
І ось тепер ПриватБанк подав касацію, грубо порушуючи норми ст. 83 і ст. 400 ЦПК України — надає нові докази, які раніше не подавав без поважних причин.
ПриватБанк як символ цинізму фінансової системи
Те, що робить ПриватБанк це не правова позиція, це дріб’язкова спроба
виграти час і залишити в себе кошти мертвої жінки.
«Це підступна, дріб’язкова гра з законом, яка підриває довіру до всієї
банківської системи», — вважає адвокат Вадим Чунжин.
Водночас, поведінка банку — юридично некоректна (порушення ст. 83, 400
ЦПК), етично аморальна (доведення літньої жінки до смерті без можливості
лікування) і репутаційно самогубна: банк пиляє гілку, на якій сидить уся довіра
вкладників.
В будь якому разі, не можна допускати, щоб українські банки перетворювали
депозити на пастки, щоб похилі вкладники помирали буквально в судових залах, і не
отримували вчасну медичну допомогу за свої кошти. Сподіваємось, Касаційний цивільний суд не стане заручником
репутаційно збанкрутілої установи, яка вчепилася зубами у гроші мертвої жінки.
У цій справі немає «дрібного спору між клієнтом і банком». Це дзеркало
рівня правосуддя в Україні.
Якщо Касаційний суд знехтує очевидним правом — це стане останнім цвяхом у
домовину довіри до судів після десятиліть корупційного гниття.
Якщо ж залишить у силі рішення Печерського суду та апеляції від 26.02.2025
— отримає рідкісну можливість повернути бодай крихту суспільної поваги.
Правозахисні організації, ЗМІ та фінансові експерти називають цю справу
«лакмусовим папірцем для всієї системи правосуддя».
Громадськість вимагає:
-
Залишити
чинним рішення Печерського райсуду (29.06.2023);
-
Залишити
чинною постанову Київського апеляційного суду (26.02.2025);
-
Визнати
касацію ПриватБанку — юридично необґрунтованою.
Зоя Пивоварова померла, але справедливість не має права померти разом з
нею.
Сьогодні мова йде не про кілька тисяч доларів спадщини. Мова про людську
гідність, про моральну ціну зволікання, про здатність держави захистити своїх
громадян навіть після смерті.
Тому ця справа не про гроші і не про спадок. Це справжній іспит для всієї судової
системи, а відтак і Касаційного цивільного суду. Чи ще залишилось в Україні правосуддя дізнаємось вже дуже
скоро.
Комментарии
Отправить комментарий