К основному контенту

Огляд актуальних судових подій, серпень 2023: ГРД, ВСУ, зарплати персоналу…

 ВККСУ оприлюднила новий склад Громадської ради доброчесності

Нарешті сталося те, чого так чекала вся прогресивна громадськість. 14 серпня 2023 року в будівлі Вищої кваліфікаційн



ої комісії суддів України відбулися збори представників громадських об'єднань, на яких обрано 20 членів Громадської ради доброчесності.


У зборах взяли участь громадські об’єднання, які були визначені Комісією такими, що відповідають вимогам Закону «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами голосування обрано 20 членів Громадської ради доброчесності:

Ансіфорова Марина

Богуславець Мартина

Веретільник Ольга

Волошин Олександр

Гусак Віталій

Зелінський Антон

Іванов Олег

Катриченко Тетяна

Крейденкова Вероніка

Кулібаба Андрій

Мартинюк Назар

Мєлких Едуард

Ніколов Юрій

Піскунова Ольга

Попков Данііл

Смолов Костянтин

Трибушна Олена

Шульгат Євгеній

Яким'як Олег

Янкіна Людмила

Довідково. Згідно зі статтею 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Громадська рада доброчесності створюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

ВККСУ нагадала, що Громадська рада доброчесності обирається вже втретє. Строк повноважень першого складу ГРД 2016 - 2018 роки, а другого - 2018 - 2020 роки.

Що ж побажаємо всім членам Ради доброчесності успіхів, натхнення, сумління у виконанні своїх прямих обов`язків. А саме – викорінення корупції серед суддів та затвердження нових стандартів чесного неупередженого правосуддя!

Зарплату суддівському персоналу поки не підвищать, але це не привід для корупції

Як передає Судово-юридична газета, уряд не знайшов грошей для апаратів судів — петиція до Президента поки що не дала результату. Свою позицію по даному питанню КАБМІН аргументував тим, що працівники судового апарату й так непогано заробляють в порівняні з іншими державними службовцями. Зокрема Міністерство фінансів послалося на дані Державної судової адміністрації, згідно з якими середня зарплата в апаратах судів складає 14,8 тис. гривень.

Тоді як заробітна плата секретарів судового засідання у травні-липні склала 10,4 тис. гривень. Як зазначив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличєв, станом на 2023 рік, в умовах збройної агресії РФ, у держави відсутні можливості для виділення працівникам апаратів судів додаткового фінансування. Сподіваємось, що попри неможливість підвищення зарплати на даному етапі, суди не будуть відчувати брак персоналу і це не завадить правосуддю.

Також сподіваємось, що порівняно низькі зарплати в судах не призведуть до збільшення нештатних ситуацій та корупційних дій. Подібних до випадку із  керівником апарату Любашівського районного суду Одеської області Віталієм Ростоцьким. Останнього Савранський районний суд визнав винним у корупційних діях через те, що він самовільно виписував чималі премії своїм родичам, які працюють у суді. 

Реформа Вищих судів – що далі?

Як передають ЗМІ, Верховна Рада готується ухвалити закон, яким врегулює подальшу долю суддів Верховного Суду України, Вищого спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду і Вищого адміністративного суду. Ці суди не здійснювали правосуддя і знаходилися у процесі ліквідації з грудня 2017 року внаслідок судової реформи, ухваленої у 2016-му, і парламент не міг дати ради питанню, незважаючи на численні проекти, рішення КСУ та ЄСПЛ. Нагадаємо, така ситуація привела майже до колапсу і застою у розгляді багатьох важливих справ і стагнації судових процесів.

Врешті Комітет доопрацював поправки до відповідного законопроекту 5456-д. Також були враховані рекомендації Бюро Консультативної ради європейських суддів. Зокрема, депутати дійшли думки, що у 2017 році сталося «перейменування» ВСУ у ВС (а не почалася ліквідація ВСУ).

Також у фінальній редакції законопроекту визначили, що судді ВССУ, ВГСУ, ВАСУ (які були касаційними судами), переведені до інших судів, а також ті, які виявили бажання звільнитися у відставку, за статусом, рівнем грошового забезпечення та рівнем соціально-побутового забезпечення прирівнюються до суддів вищих спеціалізованих судів. Тобто, до суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Хоча, на думку Головного юридичного управління, не є досить зрозумілим, чому цих суддів прирівняли саме до рівня ВАКС.

Що ж зміни на папері це лише перший крок. А чи стануть новостворені суди і судді працювати по новому, за стандартами правосуддя і верховенства права, чи залишаться корупційними годівницями  – побачимо вже скоро, коли почнуть розглядати справи.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Адвокат Гардецький заявив відвід судді Єрмічової через упередженість: у Печерському суді продовжується фарс і процесуальні маніпуляції – ЗМІ

Як передають Судові репортажі, 8 січня о 9:15 у Печерському районному суді Києва продовжилося   засідання урезонансній справі Сергія Тарасова , на якому суддя Віта Єрмічова мала б розглянути клопотання старшого слідчого ГСУ НПУ Максима Щербунчака, погоджене новою процесуальною керівницею з ОГП Катериною Щербаковою, щодо обмеження строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи до 10 днів. Як раніше коментували адвокати, це клопотання - не просто юридично нікчемне, а відверто маніпулятивне. Адже це вже повторне, фактично паралельне клопотання слідства про обмеження. Аналогічне клопотання значно раніше, у листопаді 2025 року подавав прокурор Чеченєв, і його   призначено до розгляду у Печерському суді на 20 січня (суддя О.Бусик). Відтак створено правову колізію процесуальних документів, яку   суддя Єрмічова, згідно кодексу, була зобов’язана   усунути.                              ...

Коли суд відміняє право власності як таке: справа про поділ майна у Кропивницькому спричинила всеукраїнський резонанс, - ЗМІ

Історія, яка сьогодні обговорюється у правничих колах , починалася як звичайна справа про поділ майна після розлучення. Таких в Україні тисячі. Але саме рішення суду першої інстанції зробило її винятковою. «Судові репортажі» спробували розібратись в обставинах і нюансах цієї резонансної справи. Йдеться про справу, яку майже три роки розглядав Подільський районний суд Кропивницького під головуванням судді Драного Владислава ( справа № 405/1257/23). Суть спору - поділ значного масиву майна колишнього подружжя: будинок, земельна ділянка, квартира, автомобілі. Загальна вартість об’єктів понад 15 млн грн. На перший погляд - досить стандартна ситуація, навіть зважаючи на суттєву вартість активів. Але тільки на перший. Адже судове рішення по цій справі буквально підірвало юридичну і правозахисну спільноти. Адже вперше, як вважають експерти, суддя прийняв рішення, яке фактично зносить всі законодавчі і юридичні процедури та норми законів. Що саме просили сторони і як це має працювати...

Справа ФОП Семенової: Як судова система карає малий бізнес Херсона за неспожите тепло, - що скаже Касація?

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...