К основному контенту

Боргові проблеми вимушених переселенців з банками і колекторами – що і як робити

На численні звернення вимушених переселенців на прохання Чесне правосуддя, відповідає адвокат Вадим Чунжин 

Одна з найпоширеніших проблем вимушених переселенців, що виїхали за кордон – активація боргових фінансових проблем в Україні, а саме з кредитами, заставним майном, позиками тощо. Неможливість вчасного погашення фінансових зобов’язань призводить до того, що кредитори починають стягнення шляхом здійснення (вчинення) виконавчих написів нотаріусів відносно боржників. Або на боржників подають до суду. Все це ускладнює життя біженцям та вимагає негайних дій. Проте, знання своїх прав та порядку дій, може уберегти від прикрих несподіванок  та допоможе вирішити більшість проблем. Отже, слідуйте за порадами, і зможете уникнути багатьох неприємностей.

 Отримання інформації:

По-перше, ви маєте завжди бути в курсі того, в якому стані знаходяться ваші фінансові справи.  Для того, щоб дізнатися чи є  судове провадження відносно боржника,  є декілька офіційних джерел, це:

1. Сайт судової влади https://court.gov.ua/.

У розділі стан справ шукаємо "стан розгляду справ", натискаємо підрозділ "стан розгляду справи" та у рядку "сторона по справі" вводимо свій П.І.Б.

Якщо у провадженні будь-якого суду відносно боржника є судова справа, інформація повинна бути у цьому реєстрі та буде вказано номер справи.

2. Реєстр судових рішень.

Після отримання інформації із сайту судової влади, щоб отримати більш детальну інформацію, потрібно перейти до реєстру судових рішень, що знаходиться за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/. 

У верхньому лівому куті знаходимо пункт "Пошук за контекстом". Туди вписуємо номер справи та натискаємо "Пошук", після цього отримуємо усю наявну інформацію по вашій справі.

3. Реєстр Боржників.

Для того, щоб отримати інформацію стосовно вже існуючих (наявних) виконавчих проваджень, зокрема у випадку, коли був здійснений виконавчий напис нотаріуса,  або якщо суд вже пройшов та кредитор почав  виконавче провадження, заходимо у реєстр боржників, що знаходиться за посиланням: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.

У вікно з правої сторони вводимо свій П.І.Б., далі реєстр показує наявні виконавчі провадження з контактами виконавця, що його здійснює, та підстави відкриття.

 Дії після отримання інформації:

Є декілька дієвих варіантів дій щодо захисту своїх прав перед кредиторами.

Перший варіант - це самому спробувати оскаржити виконавчий напис. Наприклад, у разі якщо кредитний договір не був нотаріально посвідчений, можна аргументувати свою позицію постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 та усталеною  практикою Верховного Суду України у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження  № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

При поданні позову також обов’язково сплатити судовий збір по реквізитам вказаним на сайті суду до якого подається позовна заява.

Другий варіант - це звернутися до фахового адвоката або юридичної фірми, що спеціалізується на таких питаннях.

Для представництва у суді необхідно укласти угоду з адвокатом або юридичною фірмою. У випадку, коли людина за кордоном і не може особисто приїхати в офіс та підписати угоду про правову допомогу, з цієї ситуації також є вихід. Можна домовитись зробити все поштою,  отримати вже готову угоду, підписати її, відсканувати та переслати своїм представникам.

Далі, щоб відстежувати дії, які здійснює представник у суді, можна через сайт судової влади або реєстр судових рішень, посилання на які були надані вище.

У випадку подання до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, потрібно врахувати декілька факторів.

Перший фактор стосується формату оформлення боргових документів. Тут важливо окреслити наступні пункти:

а) Чи підписував боржник будь-які угоди у паперовій формі;

б) Чи був ознайомлений боржник з паспортом кредиту;

в) Чи позичальника ознайомили із реальною відсотковою ставкою, умовами кредитування та графіком платежів.

Якщо боржник не ознайомився з зазначеними документами, а кредитор  не має реальних доказів  про ознайомлення з вищезазначеними документами боржника особисто, це можна використати у суді. А саме, в обґрунтування своєї позиції можна послатися на висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року справа № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19. Крім того, корисна практика  міститься у дайджесті правових позицій Верховного Суду у справах про кредитні відносини, що знаходиться за посиланням:  https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/prezentatsija_stupak.pdf.

Бажаю всім українцям добробуту, терпіння, віри у краще майбутнє та подолання будь-яких проблем. Та хочу наголосити, що кожна судова справа – завжди в чомусь унікальна, і потребує фахового індивідуального підходу. Боріться за свої права, робіть відповідальні, зважені кроки, і уникайте непотрібних помилок!

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Адвокат Гардецький заявив відвід судді Єрмічової через упередженість: у Печерському суді продовжується фарс і процесуальні маніпуляції – ЗМІ

Як передають Судові репортажі, 8 січня о 9:15 у Печерському районному суді Києва продовжилося   засідання урезонансній справі Сергія Тарасова , на якому суддя Віта Єрмічова мала б розглянути клопотання старшого слідчого ГСУ НПУ Максима Щербунчака, погоджене новою процесуальною керівницею з ОГП Катериною Щербаковою, щодо обмеження строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи до 10 днів. Як раніше коментували адвокати, це клопотання - не просто юридично нікчемне, а відверто маніпулятивне. Адже це вже повторне, фактично паралельне клопотання слідства про обмеження. Аналогічне клопотання значно раніше, у листопаді 2025 року подавав прокурор Чеченєв, і його   призначено до розгляду у Печерському суді на 20 січня (суддя О.Бусик). Відтак створено правову колізію процесуальних документів, яку   суддя Єрмічова, згідно кодексу, була зобов’язана   усунути.                              ...

Коли суд відміняє право власності як таке: справа про поділ майна у Кропивницькому спричинила всеукраїнський резонанс, - ЗМІ

Історія, яка сьогодні обговорюється у правничих колах , починалася як звичайна справа про поділ майна після розлучення. Таких в Україні тисячі. Але саме рішення суду першої інстанції зробило її винятковою. «Судові репортажі» спробували розібратись в обставинах і нюансах цієї резонансної справи. Йдеться про справу, яку майже три роки розглядав Подільський районний суд Кропивницького під головуванням судді Драного Владислава ( справа № 405/1257/23). Суть спору - поділ значного масиву майна колишнього подружжя: будинок, земельна ділянка, квартира, автомобілі. Загальна вартість об’єктів понад 15 млн грн. На перший погляд - досить стандартна ситуація, навіть зважаючи на суттєву вартість активів. Але тільки на перший. Адже судове рішення по цій справі буквально підірвало юридичну і правозахисну спільноти. Адже вперше, як вважають експерти, суддя прийняв рішення, яке фактично зносить всі законодавчі і юридичні процедури та норми законів. Що саме просили сторони і як це має працювати...

Справа ФОП Семенової: Як судова система карає малий бізнес Херсона за неспожите тепло, - що скаже Касація?

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...