К основному контенту

Печерський суд вирішить, чи можна ПриватБанку красти депозити клієнтів

Київський Печерський суд розгляне резонансну справу бабусі, яка напряму звернулася до голови «ПриватБанку» Герхарда Бьоша з проханням повернути вкрадений депозит, на якому були заощадження всього життя.

Вітчизняні ЗМІ та правозахисна спільнота продовжують слідкувати за розвитком скандальної ситуації з викраденням депозиту 84-річної колишньої жертви фашистської окупації, яка потерпає від свавілля керівництва «ПриватБанку».


Наразі справа вже другий рік розглядається у Печерському районному суді м. Києва (№ 757/13397/20) і, після кількох перенесень та відкладань, 17 серпня 2021 року суддя Соколов О.М. – один із найпрофесійніших та здібних служителів Феміди нарешті має всі підстави винести неупереджене справедливе рішення.

Представник сторони позивача відомий адвокат Вадим Чунжин впевнений у юридичній позиції та правоті свого клієнта і вважає, що дії «ПриватБанку» категорично неприпустимі для правової країни, що поважає закон і прагне стати частиною Євросоюзу. У коментарях журналістам він зазначив, що під час засідання суддя рекомендував добровільно повернути депозит, проте зі сторони «ПриватБанку» панує тиша та ігнор.  

Чим ця справа привернула увагу громадськості та ЗМІ – так це особистим відкритим зверненням 84-річної українки, кандидатки медичних наук до нового голови правління, австрійця Герхарда Бьоша.

Подробиці звернення: «Навіть фашисти не забирали останнього» – старенька, яка пережила німецьку окупацію, звернулась до нового голови правління ПриватБанку Герхарда Бьоша»

Зокрема, у своєму зверненні, опублікованому у ФБ, пані Зоя Пивоварова (уроджена Козаченко) згадала про страшні часи німецької окупації України, які вона пережила з родиною у дитинстві. І висловила надію, що такий професіонал з бездоганною міжнародною репутацією, яким є Герхард Бьош, розбереться із ситуацією і не допустить знущання над старою людиною та порушення прав клієнта «ПриватБанку». Бо те, що відбувається зараз, коли банк визнав, що гроші на рахунку є, вони належать Зої Пивоваровій, але віддавати їх не збираються, відписуючись незрозумілими відмовами. Це просто ганьба і фінансовий злочин.

Кілька українських видань спрямували журналістські запити до прес-служби «ПриватБанку», але відповіді не надійшло. Що, на жаль, свідчить про складну, навіть токсичну, ситуацію всередині банку, і що Герхард Бьош не має (поки що?) важелів управління, або його не інформують належним чином. Можливо голова наглядової ради «ПриватБанку» пані Шерон Іскі (Sharon Easky) зможе якось владнати цю ганебну ситуацію, яка дуже сильно шкодить репутації банку. Тим більше, як повідомили на сайті Президента нещодавно голова ОПУ Андрій Єрмак особисто зустрічався з Шерон Іскі та висловив впевненість, що «ПриватБанк» буде взірцем сучасного європейського банку, який діє в інтересах громадян України, і у якому все відбувається чітко і прозоро, а права людини і лояльність до клієнтів – найбільша цінність. 

Герхард Бьош і Шерон Іскі

Що ж, репутація «ПриватБанку» зараз, як ніколи, висить на ниточці. Тому для успішного існування проєкту «ПриватБанк» дуже потрібна демонстрація лояльності до клієнтів і прав людей. І буде дуже цікаво подивитись, чи готові у керівництві «ПриватБанку» виконати рішення суду, коли воно зобов’яже повернути гроші старенькій бабусі. Між тим, жертва махінацій «ПриватБанку» Зоя Пивоварова потребує лікування та спеціального  догляду, і може не дожити до того часу, коли їй віддадуть гроші, які вона збирала все життя, працюючи медиком на благо інших людей.

Тетяна Стефюк, для «Чесне Правосуддя»

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Адвокат Гардецький заявив відвід судді Єрмічової через упередженість: у Печерському суді продовжується фарс і процесуальні маніпуляції – ЗМІ

Як передають Судові репортажі, 8 січня о 9:15 у Печерському районному суді Києва продовжилося   засідання урезонансній справі Сергія Тарасова , на якому суддя Віта Єрмічова мала б розглянути клопотання старшого слідчого ГСУ НПУ Максима Щербунчака, погоджене новою процесуальною керівницею з ОГП Катериною Щербаковою, щодо обмеження строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи до 10 днів. Як раніше коментували адвокати, це клопотання - не просто юридично нікчемне, а відверто маніпулятивне. Адже це вже повторне, фактично паралельне клопотання слідства про обмеження. Аналогічне клопотання значно раніше, у листопаді 2025 року подавав прокурор Чеченєв, і його   призначено до розгляду у Печерському суді на 20 січня (суддя О.Бусик). Відтак створено правову колізію процесуальних документів, яку   суддя Єрмічова, згідно кодексу, була зобов’язана   усунути.                              ...

Коли суд відміняє право власності як таке: справа про поділ майна у Кропивницькому спричинила всеукраїнський резонанс, - ЗМІ

Історія, яка сьогодні обговорюється у правничих колах , починалася як звичайна справа про поділ майна після розлучення. Таких в Україні тисячі. Але саме рішення суду першої інстанції зробило її винятковою. «Судові репортажі» спробували розібратись в обставинах і нюансах цієї резонансної справи. Йдеться про справу, яку майже три роки розглядав Подільський районний суд Кропивницького під головуванням судді Драного Владислава ( справа № 405/1257/23). Суть спору - поділ значного масиву майна колишнього подружжя: будинок, земельна ділянка, квартира, автомобілі. Загальна вартість об’єктів понад 15 млн грн. На перший погляд - досить стандартна ситуація, навіть зважаючи на суттєву вартість активів. Але тільки на перший. Адже судове рішення по цій справі буквально підірвало юридичну і правозахисну спільноти. Адже вперше, як вважають експерти, суддя прийняв рішення, яке фактично зносить всі законодавчі і юридичні процедури та норми законів. Що саме просили сторони і як це має працювати...

Справа ФОП Семенової: Як судова система карає малий бізнес Херсона за неспожите тепло, - що скаже Касація?

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...