К основному контенту

Голова Конституційного суду України про мовний закон, зарплати суддів та поїздки у метро


Що має робити Конституційний суд
З обранням минулого тижня голови у Конституційному суді України фактично завершилася конституційна бездіяльність. За тиждень з новим головою КСУ встиг ухвалити кілька рішень, одне з яких – визнання неконституційним так званого «закону Колесніченка-Ківалова» – деякі оглядачі назвали революційним, а інші – відкритою «скринею Пандори».

Гість програми «Ваша Свобода»: Станіслав Шевчук, голова Конституційного суду України.З обранням минулого тижня голови у Конституційному суді України фактично завершилася конституційна бездіяльність. За тиждень з новим головою КСУ встиг ухвалити кілька рішень, одне з яких – визнання неконституційним так званого «закону Колесніченка-Ківалова» – деякі оглядачі назвали революційним, а інші – відкритою «скринею Пандори».
– Пане Шевчук, ухвалене рішення про визнання неконституційним так званого «закону Колесніченка-Ківалова» через те, що була порушена процедура його ухвалення. Що саме може бути далі?
– Дуже добре, що рішення суду стали актуальними, їх починають вивчати, читати, задавати питання, що буде далі. Далі суд буде працювати щодо інших подань, звернень і конституційних скарг. Має працювати, рішення мають виходити. Щодо цього рішення, то суд вирішив, що процедура ухвалення закону, який ви назвали, є неконституційною.
Дуже системні були порушення. У тому числі не тільки порядок голосування, що відбувався тоді у залі, а й порядок розгляду й інші вимоги до цього процесу.
Повне інервью читайте за посиланням: https://www.radiosvoboda.org/a/29075737.html


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Адвокат Гардецький заявив відвід судді Єрмічової через упередженість: у Печерському суді продовжується фарс і процесуальні маніпуляції – ЗМІ

Як передають Судові репортажі, 8 січня о 9:15 у Печерському районному суді Києва продовжилося   засідання урезонансній справі Сергія Тарасова , на якому суддя Віта Єрмічова мала б розглянути клопотання старшого слідчого ГСУ НПУ Максима Щербунчака, погоджене новою процесуальною керівницею з ОГП Катериною Щербаковою, щодо обмеження строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи до 10 днів. Як раніше коментували адвокати, це клопотання - не просто юридично нікчемне, а відверто маніпулятивне. Адже це вже повторне, фактично паралельне клопотання слідства про обмеження. Аналогічне клопотання значно раніше, у листопаді 2025 року подавав прокурор Чеченєв, і його   призначено до розгляду у Печерському суді на 20 січня (суддя О.Бусик). Відтак створено правову колізію процесуальних документів, яку   суддя Єрмічова, згідно кодексу, була зобов’язана   усунути.                              ...

Коли суд відміняє право власності як таке: справа про поділ майна у Кропивницькому спричинила всеукраїнський резонанс, - ЗМІ

Історія, яка сьогодні обговорюється у правничих колах , починалася як звичайна справа про поділ майна після розлучення. Таких в Україні тисячі. Але саме рішення суду першої інстанції зробило її винятковою. «Судові репортажі» спробували розібратись в обставинах і нюансах цієї резонансної справи. Йдеться про справу, яку майже три роки розглядав Подільський районний суд Кропивницького під головуванням судді Драного Владислава ( справа № 405/1257/23). Суть спору - поділ значного масиву майна колишнього подружжя: будинок, земельна ділянка, квартира, автомобілі. Загальна вартість об’єктів понад 15 млн грн. На перший погляд - досить стандартна ситуація, навіть зважаючи на суттєву вартість активів. Але тільки на перший. Адже судове рішення по цій справі буквально підірвало юридичну і правозахисну спільноти. Адже вперше, як вважають експерти, суддя прийняв рішення, яке фактично зносить всі законодавчі і юридичні процедури та норми законів. Що саме просили сторони і як це має працювати...

Справа ФОП Семенової: Як судова система карає малий бізнес Херсона за неспожите тепло, - що скаже Касація?

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...