К основному контенту

Через таких суддів, як Леонов А.А., Громадська рада доброчесності не може виконувати свої функції

Як передавали ЗМІ, в понеділок, 26 березня біля офісу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протестували селяни Дніпропетровщини, які вимагали звільнення та притягнення до відповідальності судді-хабарника Андрія Леонова з Бабушкінського райсуду м. Дніпра.


Зокрема, його звинувачують в прийнятті завідомо протизаконних рішень на користь рейдерів під час скандальної справи із захопленням фермерського господарства «ДАР», що у с. Попасне, Новомосковського району, Дніпропетровської області.


Адвокат Сергій Сироватка
Адвокат фермерського господарства «Дар» Сергій Сироватка зустрівся із керівництвом ВККСУ та розказав їм про всі обставини, які мають місце в цій справі. Також він прокоментував ситуацію для ЗМІ  - див. відео: 

Щоправда, виникають сумніви, чи здатне керівництво ВККСУ адекватно оцінювати ситуацію та  реагувати на виклики. Так, Громадська рада доброчесності (ГРД)  на прес-конференції 26 березня виразила недовіру політиці ВККСУ, та заявила про свій вихід із процесу співробітництва у кваліфікаційному оцінюванні суддів. Причина такого рішення – нещодавні зміни до регламенту ВККСУ та положення, за яким ВККСУ не бере до уваги висновки ГРД, щодо недоброчесності суддів. «Ми припиняємо участь у цьому процесі, оскільки не будемо легітимізувати своєю участю те, що відбувається – нехтування ключовими вимогами Революції Гідності, вимогами громадськості і суспільною думкою», – розповіла Галина Чижик, співкоординатор Громадської ради доброчесності під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Участь громадськості в процесі кваліфікаційного оцінювання суддів є однією з вимог ЄС до судової реформи в Україні. Представники ГРД наголосили, що нові положення та зміни до регламенту ВККСУ позбавили громадськість реального впливу на процес оцінювання та зробили справжній процес очищення суддівської гілки влади неможливим.
«За кілька місяців збираються оцінити 5 600 суддів, що є нереалістичним. ВККСУ, всупереч закону, встановила вимоги до ГРД, на підставі яких не розглядала висновки ГРД під час оцінювання у п’ятницю. Також – повна відсутність прозорості і зрозумілості, яким чином виставляються бали при кваліфікаційному оцінюванні», – деталізував Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності. «Нещодавно, голова ВККСУ заявив, що лише 0,2% суддів не склали перший етап кваліфікаційного оцінювання. Перший день співбесід з суддями 23 березня показав, що жоден суддя не був відсіяний», – додав Роман Маселко, член ГРД.
«Вихід із так званого «оцінювання» не означає, що ГРД припинила реалізацію функцій участі громадськості у процесі оцінювання. Є інші інструменти більш ефективні. За нашою ініціативою порушуються кримінальні провадження, дисциплінарні провадження стосовно суддів. Ми продовжуємо досліджувати кандидатів і діючих суддів, щодо їх доброчесності і професійної етики. Боротьба продовжується - змінюються методи її ведення», – зазначив Віталій Титич, член Громадської ради доброчесності.
Акції протесту громадськості проти суддів-хабарників залишаються вагомим інструментом тиску на контролюючі та дисциплінарні органи, щоб корупція не могла вільно почуватись у судовій системі. Тим більше, що керівництво ВККСУ пообіцяло розібратись із суддею Леоновим та прийняти міри. От і побачимо, чи здатна ВККСУ реагувати на критику та змінювати свої методи, як того вимагає суспільство.
Отже, будемо сподіватись, що дана ситуація вирішиться на користь чесного та неупередженого правосуддя, і судова влада в Україні отримає шанс на справжнє перезавантаження. 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Адвокат Гардецький заявив відвід судді Єрмічової через упередженість: у Печерському суді продовжується фарс і процесуальні маніпуляції – ЗМІ

Як передають Судові репортажі, 8 січня о 9:15 у Печерському районному суді Києва продовжилося   засідання урезонансній справі Сергія Тарасова , на якому суддя Віта Єрмічова мала б розглянути клопотання старшого слідчого ГСУ НПУ Максима Щербунчака, погоджене новою процесуальною керівницею з ОГП Катериною Щербаковою, щодо обмеження строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи до 10 днів. Як раніше коментували адвокати, це клопотання - не просто юридично нікчемне, а відверто маніпулятивне. Адже це вже повторне, фактично паралельне клопотання слідства про обмеження. Аналогічне клопотання значно раніше, у листопаді 2025 року подавав прокурор Чеченєв, і його   призначено до розгляду у Печерському суді на 20 січня (суддя О.Бусик). Відтак створено правову колізію процесуальних документів, яку   суддя Єрмічова, згідно кодексу, була зобов’язана   усунути.                              ...

Коли суд відміняє право власності як таке: справа про поділ майна у Кропивницькому спричинила всеукраїнський резонанс, - ЗМІ

Історія, яка сьогодні обговорюється у правничих колах , починалася як звичайна справа про поділ майна після розлучення. Таких в Україні тисячі. Але саме рішення суду першої інстанції зробило її винятковою. «Судові репортажі» спробували розібратись в обставинах і нюансах цієї резонансної справи. Йдеться про справу, яку майже три роки розглядав Подільський районний суд Кропивницького під головуванням судді Драного Владислава ( справа № 405/1257/23). Суть спору - поділ значного масиву майна колишнього подружжя: будинок, земельна ділянка, квартира, автомобілі. Загальна вартість об’єктів понад 15 млн грн. На перший погляд - досить стандартна ситуація, навіть зважаючи на суттєву вартість активів. Але тільки на перший. Адже судове рішення по цій справі буквально підірвало юридичну і правозахисну спільноти. Адже вперше, як вважають експерти, суддя прийняв рішення, яке фактично зносить всі законодавчі і юридичні процедури та норми законів. Що саме просили сторони і як це має працювати...

Справа ФОП Семенової: Як судова система карає малий бізнес Херсона за неспожите тепло, - що скаже Касація?

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...