13 лютого
Верховний Суд вперше провів засідання Пленуму у форматі відкриття Судового року,
за зразком європейських традицій. Подія мала символічне значення: публічне
підбиття підсумків, визначення стратегічних пріоритетів та демонстрація
відкритості судової влади.
Як відзначили
в юридичній спільноті, такий Формат безумовно позитивний. Але головне питання
залишається відкритим: чи супроводжуватиметься ця відкритість реальними
системними змінами?
Підсумки та статистика: 700 тисяч рішень і євроінтеграційний курс
Голова
Верховного Суду Станіслав Кравченко представив огляд стану правосуддя. За 8
років Верховний Суд ухвалив понад 700 тисяч рішень. Було наголошено на діалозі
з ЄСПЛ, участі у перекладі рішень, створенні робочої групи з виконання
Дорожньої карти євроінтеграції та підписанні меморандуму щодо цифровізації.
Статистика
вражає. Проте кількість рішень не
тотожна якості правосуддя і довірі до нього.
Кадрова криза: відтік переважає призначення
Заступник
голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша прямо озвучила проблему: 226 суддів
пішли у відставку за рік, і цей показник перевищує кількість нових призначень.
Кадровий голод уже впливає на строки розгляду справ.
Це один із
ключових викликів системи. Без повноцінного перезапуску процедур добору та без
пришвидшення конкурсів судова система ризикує перейти в режим постійного
перевантаження.
Фінансування і матеріальна база
Голова ДСА
Максим Пампура доповів про фінансове забезпечення, організаційні досягнення та
підвищення зарплат працівників апаратів судів. Богдан Моніч також акцентував на
необхідності збільшення окладів та удосконалення автоматизованої системи
розподілу справ.
Матеріально-технічні
питання важливі. Проте суспільство дедалі гостріше ставить інше запитання: чи
достатньо лише фінансування, якщо механізми відповідальності та очищення
системи залишаються фрагментарними?
Законодавчі ініціативи і роль парламенту
Голова
профільного комітету ВР Денис Маслов окреслив пріоритети: розвантаження
Верховного Суду, кадрове наповнення, цифровізація. Представниця ОП Ірина Мудра
наголосила на ролі Верховного Суду у формуванні правової визначеності та на
євроінтеграційному векторі.
Політичні
сигнали прозвучали правильні. Але ключова проблема - у реалізації.
Що залишилося поза акцентами?
Під час заходу
багато говорили про адаптацію до стандартів ЄС, цифровізацію та кадрові
виклики. Менше звучало про:
- механізми підвищення дисциплінарної
відповідальності суддів;
- ефективність очищення суддівського корпусу;
- проблеми довіри громадян до судів;
- конкретні кроки з протидії корупційним
ризикам.
Відкриття
Судового року це важливий символічний крок. Але без паралельного посилення
прозорості, публічної підзвітності та оновлення процедур відповідальності ця
традиція може перетворитися на протокольний ритуал.
Висновок по суті
Судова влада
демонструє готовність до публічного діалогу. Це позитивна тенденція. Однак
суспільство очікує більшого: не лише статистики та меморандумів, а чіткої
дорожньої карти реформ із вимірюваними результатами.
Кадрова криза,
строки розгляду справ, питання довіри, баланс між незалежністю і
відповідальністю - саме ці теми мають стати центром наступного Судового року.
Формат
відкритості започатковано. Тепер час наповнити його реальними рішеннями.
Олена Грицюк,
для Судових репортажів
Комментарии
Отправить комментарий