К основному контенту

У ВРП пояснили, чому суддя повернувся у крісло попри справу про хабар


Генеральна прокуратура покриває суддів-хабарників?
У Вищій раді правосуддя пояснили, чому суддя Подберезний, якого підозрюють у дачі хабара голові САП Холодницькому, повернувся у крісло попри справу про хабар. За їх словами, у всьому "винна" Генеральна прокуратура


Вища рада правосуддя не продовжила відсторонення судді Кіровського райсуду Дніпра Геннадія Підберезного, оскільки відповідного клопотання Генпрокуратури не було.  
Про це йдеться в поясненні, яке надала "Українській правді" начальник управління інформації та комунікаційної діяльності секретаріату ВРП, керівник прес-центру судової влади України Оксана Лисенко.  
Зазначається, що тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя можуть продовжити максимум на два місяці, а якщо звинувачувальний акт передано до суду – то до набуття чинності вироком чи до закриття кримінального провадження.
"На стадії досудового розслідування ВРП двічі відстороняла вказаного суддю від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Останній строк сплив 16 січня цього року", – пояснює речниця Вищої ради правосуддя.
"Більше до ВРП не надходило клопотання заступника генерального прокурора Столярчука Ю.В. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Підберезного Г.А. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності", – зазначили у ВРП.
Відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності можливе лише за клопотанням Генеральної прокуратури, а станом на ранок 22 лютого таких клопотань "не надходило", пояснила Лисенко.
Попередні клопотання стосувалися відсторонення на стадії досудового розслідування.
Як відомо, суддя Кіровського райсуду Дніпра Геннадій Підберезний повернувся до роботи, хоча ГПУ 13 лютого заявляла про завершення досудового розслідування про дачу хабара Назару Холодницькому і спрямування звинувачувального акту на суддю до суду.
21 вересня 2017 року суддя Геннадій Підберезний та його колега Наталія Овчаренко прийшли до керівника САП і намагалися дати Назару Холодницькому хабар у 50 тисяч доларів за закриття кримінального провадження стосовно Овчаренко, яку вже звільнено.
Того ж дня судді Підберезному вручили повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК – дача неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.
22 вересня Вища рада правосуддя дала згоду на утримання судді Підберезного під вартою – і 23 вересня Печерський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Після внесення застави 4 жовтня Підберезного звільнили з-під варти.
17 жовтня Вища рада правосуддя відсторонила Підберезного до 21 листопада, але 16 листопада продовжила відсторонення до 16 січня 2018 року.
Олена Рощенко, УП

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Адвокат Гардецький заявив відвід судді Єрмічової через упередженість: у Печерському суді продовжується фарс і процесуальні маніпуляції – ЗМІ

Як передають Судові репортажі, 8 січня о 9:15 у Печерському районному суді Києва продовжилося   засідання урезонансній справі Сергія Тарасова , на якому суддя Віта Єрмічова мала б розглянути клопотання старшого слідчого ГСУ НПУ Максима Щербунчака, погоджене новою процесуальною керівницею з ОГП Катериною Щербаковою, щодо обмеження строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи до 10 днів. Як раніше коментували адвокати, це клопотання - не просто юридично нікчемне, а відверто маніпулятивне. Адже це вже повторне, фактично паралельне клопотання слідства про обмеження. Аналогічне клопотання значно раніше, у листопаді 2025 року подавав прокурор Чеченєв, і його   призначено до розгляду у Печерському суді на 20 січня (суддя О.Бусик). Відтак створено правову колізію процесуальних документів, яку   суддя Єрмічова, згідно кодексу, була зобов’язана   усунути.                              ...

Коли суд відміняє право власності як таке: справа про поділ майна у Кропивницькому спричинила всеукраїнський резонанс, - ЗМІ

Історія, яка сьогодні обговорюється у правничих колах , починалася як звичайна справа про поділ майна після розлучення. Таких в Україні тисячі. Але саме рішення суду першої інстанції зробило її винятковою. «Судові репортажі» спробували розібратись в обставинах і нюансах цієї резонансної справи. Йдеться про справу, яку майже три роки розглядав Подільський районний суд Кропивницького під головуванням судді Драного Владислава ( справа № 405/1257/23). Суть спору - поділ значного масиву майна колишнього подружжя: будинок, земельна ділянка, квартира, автомобілі. Загальна вартість об’єктів понад 15 млн грн. На перший погляд - досить стандартна ситуація, навіть зважаючи на суттєву вартість активів. Але тільки на перший. Адже судове рішення по цій справі буквально підірвало юридичну і правозахисну спільноти. Адже вперше, як вважають експерти, суддя прийняв рішення, яке фактично зносить всі законодавчі і юридичні процедури та норми законів. Що саме просили сторони і як це має працювати...

Справа ФОП Семенової: Як судова система карає малий бізнес Херсона за неспожите тепло, - що скаже Касація?

  Поки українська влада з трибун і форумів просить підприємців не закриватися, не виїжджати й тримати економіку на плаву, доки урядовці запевняють, що малий бізнес отримає максимальну підтримку, а підприємців, які пережили втрату майна, держава «рішуче захистить», реальність часто виглядає прямо протилежною. Замість розуміння і підтримки малі підприємці з прифронтових регіонів отримують багаторічні судові процеси, абсурдні нарахування та спроби стягнути гроші за неіснуючі послуги. Складається враження, що частина системи робить усе, аби бізнес у прифронтових областях сконав швидше, ніж його розбомблять ворожі ракети. Саме таким є кейс з Херсону, про який піде мова далі. Приміщення без тепла. Але з «боргом» за тепло Поки Херсон переживає щоденні обстріли, евакуацію, руйнування та економічне виживання, комунальний монополіст АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» намагається через суд стягнути з місцевого ФОП Наталії Семенової понад 157 тисяч гривень за… неспожите тепло. Адже у при...