У найближчі
місяці в українських судах розглядатиметься низка справ, які виходять далеко за
межі індивідуальних конфліктів. Йдеться про процеси, здатні вплинути на підходи
до захисту права власності, стандартів доказування, виконання судових рішень та
оцінки корупційних правопорушень. Судові репортажі склали добірку із 6 справ,
які потребують особливої уваги громадськості
Ці справи
різні за юрисдикцією - від господарських спорів до кримінальних проваджень у
ВАКС і розгляду Великою Палатою Верховного Суду. Водночас їх об’єднує одна
риса: у кожній із них суд має дати відповідь на принципові питання, які
формують правову практику.
Кропивницький апеляційний суд: межі судового розсуду у спорах про власність
5 травня 2026,
(справа № 405/1257/23.)
Данну справу,
призначену до розгляду на початку травня, активно
обговорюють у професійному середовищі
через типову показовість кейсу та ймовірно упереджений підхід суду першої
інстанції.
За матеріалами
сторін і публікаціями, рішення місцевого суду викликало сумніви з кількох
причин:
- Суд вийшов за межі позовних вимог;
- Не всі ключові докази однієї із сторін були досліджені
і належно оцінені;
- Наслідком стало фактичне позбавлення права
власності однієї зі сторін без жодної компенсації.
Особливість
цієї справи полягає в тому, що вона стосується не лише конкретного об’єкта чи
сторін спору. Апеляційний суд має оцінити, наскільки допустимим є такий рівень
судового розсуду у питаннях, що прямо пов’язані з правом власності.
Від рішення
апеляції залежить, чи буде сформульовано більш чіткий стандарт:
- дотримання меж позову;
- повноти дослідження доказів;
- недопущення грубого порушення норм
Конституціїправа та права власності.
Гостроти ситуації
додає той факт, що головуюча суддя Чельник О.І. подала самовідвід, коли ЗМІ
стали писати про цю справу. Привід – особисті дружні стосунки із однією зі
сторін. Чому взагалі згадана суддя не
відмовилась від розгляду, як тільки відбувся розподіл – залишається таємницею.
Апеляційна палата ВАКС: перегляд вироку у справі високопосадовця Михайла
Головка
7 травня 2026,
справа № 991/1583/24
Апеляційний
розгляд у цій справі привертає
увагу ЗМІ і громасдськості через
поєднання кількох факторів: високий статус обвинуваченого, характер
інкримінованого правопорушення та вже ухвалений суворий вирок суду першої
інстанції.
Йдеться про
окреме кримінальне провадження, не пов’язане зі справою про недостовірне
декларування, у якій раніше Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок і закрила
провадження. У даному випадку предметом розгляду є обвинувачення у корупційному
правопорушенні, за результатами якого суд першої інстанції призначив покарання
у вигляді дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В апеляційній
інстанції перевіряється:
- повнота та всебічність дослідження доказів;
- дотримання процесуальних гарантій сторін;
- правильність правової кваліфікації дій
обвинуваченого.
Особливого
значення цей розгляд набуває у контексті формування практики у справах про
корупційні злочини. Йдеться, зокрема, про підходи до:
- допустимості та оцінки матеріалів негласних
слідчих (розшукових) дій;
- інтерпретації обставин отримання неправомірної
вигоди;
- застосування стандарту доведеності вини.
Таким чином,
значення цієї справи виходить за межі індивідуального вироку. Вона може стати
орієнтиром для подальшої практики розгляду корупційних проваджень у ВАКС,
зокрема в частині оцінки доказів і балансу між суворістю покарання та
достатністю доказової бази.
ВАКС: розгляд по суті у справі колишнього заступника керівника Офісу
Президента Андрія Смиронова
12 травня 2026,
справа № 991/1708/26
Після
завершення підготовчого провадження суд переходить
до дослідження доказів по суті. Це
означає, що:
- будуть заслухані свідки;
- досліджені матеріали обвинувачення і захисту;
- сформовано фактичну основу для майбутнього
рішення.
Серед
інкримінованих діянь:
- незаконне збагачення;
- легалізація майна;
- надання та отримання неправомірної вигоди.
Ця справа є
показовою з точки зору складності доказування, уваги суспільства,
відповідальності влади, та стандартів розвитку судового процесу. У справах про
незаконне збагачення вищіх держслужбовців ключовим є встановлення:
- невідповідності активів офіційним доходам;
- джерел походження коштів;
- ролі третіх осіб у схемах володіння майном
- шляхів виведення та приховування фінансів.
Саме на цій
стадії процесу суд формує підхід до оцінки фінансових доказів, що має значення
для всієї антикорупційної юриспруденції.
Господарський спір: Лиманський комбікормовий завод vs ТОВ «Птахофабрика
НОВА»
26.05. 2026 (Касаційний
господарський суд, справа №922/2188/25)
Ця справа вже отримала
увагу ЗМІ через процесуальну
ситуацію, яка виникла після ухвалення рішення Північним апеляційним
господарським судом.
Попередньо:
- апеляційна інстанція аргументовано встановила
наявність заборгованості ТОВ «Птахофабрика» НОВА перед ТОВ «Лиманський
комбікормовий завод»
- були видані виконавчі документи на стягнення
заборгованості.
Однак подальші
процесуальні дії призвели до того, що суд першої інстанції:
- скасував виконавчі накази;
- фактично поставив під сумнів вже встановлені
судом обставини.
Це створює
правову колізію, яка потребує належної оцінки Вищої судової інстанції. Ситуацію
ускладнює той факт, що Касація була відкладена через дивні обставини «доки не
буде рішення по іншій справі, яке має схожу правову основу». Таке затягування,
на думку сторони позивача, є дуже підозрілим та не має жодного відношення до
поточної справи. Цю невідповідність помітили і правозахисні організації. Втім,
почекаємо дійсного рішення Касації, можливо, правозахисники хвилюються
передчасно.
У цій справі
ключовими є два питання:
1.
стандарт доказування боргу у
господарських спорах — які саме документи і
обставини є достатніми для підтвердження зобов’язання;
2.
стабільність судових рішень — чи можуть вже встановлені факти переглядатися на стадії виконання.
Від відповіді
на ці питання залежить не лише результат конкретного спору, а й загальна
прозорість та передбачуваність судової практики для бізнесу.
Велика Палата Верховного Суду: справа про поновлення Павло Вовк
8 червня 2026,
справа №990SCGC/21/25
Розгляд цієї
справи триває вже тривалий час і неодноразово переносився. Велика Палата
Верховного Суду розглядає питання поновлення на посаді колишнього голови ОАСК.
Ця справа знаходиться
під особливою увагою ЗМІ і
громалськості та має особливий статус з кількох причин:
- вона розглядається найвищою судовою
інстанцією;
- стосується судді, діяльність якого раніше була
предметом суспільної уваги та аргументованих підозр у корупції;
- має значення для практики дисциплінарної
відповідальності суддів.
Велика Палата
має визначити:
- межі судового контролю за рішеннями органів
суддівського врядування;
- стандарти оцінки підстав для звільнення або
поновлення суддів;
- баланс між незалежністю судді та
відповідальністю.
Рішення у цій справі
матиме не лише індивідуальний, а й інституційний характер.
Очікування та перспективи щодо згаданих справ
Кожен із
зазначених процесів стосується окремої сфери - цивільного, господарського або
кримінального права. Водночас у сукупності вони відображають ключові виклики
для судової системи:
- визначення меж судового розсуду;
- стабільність судових рішень і їх виконання;
- стандарти аргументів доказування у складних
справах;
- послідовність у застосуванні антикорупційного
законодавства.
- підозра на можливу упередженість
Саме через
такі справи формується не декларативне, а практичне право. Саме такі кейси слугують орієнтиром для
визначення ключових моментів для судової реформи. І від того, які підходи будуть закладені у цих
рішеннях, наскільки вони будуть зваженими і прозорими, багато в чому залежить
довіра до судової системи як звичайних громадян так і бізнесу, і суспільства
загалом. Судові репортажі будуть слідкувати за розвитком згаданих кейсів та
повідомляти про хід подій.
Марія
Веселовська, Віталій Головко для «Судових репортажів»
Комментарии
Отправить комментарий