Чи зможе команда Зеленського подолати корупцію у судовій владі та перезавантажити систему?

Очищення судової влади, реформа системи правосуддя - ці питання дуже важливі для розвитку демократії та встановлення засад правової європейської держави. Україна зараз, як ніколи, потребує чесного, незалежного, професійного та неупередженого правосуддя! Чи вдасться команді Зеленського покращити ситуацію в цій сфері, чи зможуть нові закони подолати хабарництво та корупцію  в судовій владі? 

Про ризики на цьому шляху читайте в матеріалі наших колег з Українського кризового медіа-центру: http://uacrisis.org/ua/73411-draft-law-1008-risks  

Київ, 24 вересня 2019. Проект закону для перезапуску судової системи, внесений президентом Володимиром Зеленським (№ 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування»), містить недоліки, які перешкоджатимуть реальному очищенню судової влади. Про це заявили експерти громадських організацій Фундація DEJURE, Центр протидії корупції та «Автомайдан» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Проект закону вже прийнятий у першому читанні.

«Законопроект робить на півкрок у бік справжньої судової реформи. Але, на жаль, положення, які туди закладені, створюють ризики для «трьох кроків назад» з точки зору ефективності та незалежності судової влади. Перш за все – він не передбачає перезавантаження Вищої ради правосуддя. Друге – ключову роль у доборі та оцінці доброчесності суддів треба було б надати міжнародним експертам, а не старим суддям – як це було обіцяно на президентських та парламентських перегонах», – зазначив Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE.

Катерина Бутко, активістка ВГО «Автомайдан», нагадала, що завдяки чинному складі Вищої ради правосуддя 70% суддів Майдану залишилися на посаді, пройшли конкурс щонайменше 44 недоброчесних кандидати до Верховного суду. Крім того, ВРП заблокувала участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду судді-викривачки Лариси Гольник та захищала суддів скандального Окружного адміністративного суду м. Києва. У чинному складі ВРП залишається Павло Гречківський, якого підорювали у вимаганні хабара у розмірі 500 тисяч доларів, та суддя Лариса Іванова, яка пояснює свій будинок на 400 квадратних метрів у Києві тим, що у 90 роки вона працювала кочегаркою та збирала полуницю у Німеччині.

У законопроекті вже закладено інструмент, який дозволяє частково очистити Вищу раду правосуддя – це комісія з питань доброчесності та етики. 50% комісії складатимуть міжнародні експерти, які продемонстрували свою ефективність під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду: 90% суддів-кандидатів, у доброчесності яких були сумніви, припинили участь у конкурсі. «Водночас, якщо законопроект буде прийнятий у тому вигляді, в якому він є, етична комісія не зможе бути ефективною: щоб звільнити члена ВРП, за це має проголосувати сама ВРП. Потрібно змінити ці положення так, щоб у питанні про звільнення членів ВККС або ВРП вирішальну роль відігравали міжнародні експерти», – наголосила Галина Чижик, експертка з питань реформи правосуддя Центру протидії корупції.

Принципово важливо, щоб нова Вища кваліфікаційна комісія суддів могла самостійно затверджувати правила своєї роботи і визначати методологію проведення добору суддів, зазначив Андрій Козлов, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів (2016 –– 2019 рр.). Зараз ці функції пропонують віддати Вищій раді правосуддя.

Андрій Козлов також звернув увагу, що окремі положення проекту закону суперечать одне одному. Наприклад, у першій частині ст. 94 зазначено, що члени ВККС не можуть бути призначені два строки поспіль. У восьмій частині тієї ж статті – що колишні члени ВККС взагалі не можуть бути призначені повторно. Не очевидно, чи ініціювати звільнення члена ВККС може сама ВККС, чи це ексклюзивне право комісії з етики й доброчесності.

На думку Андрія Козлова, небажано скорочувати склад комісії до 12 членів. «За моїми підрахунками, у складі 12 членів лише на процедуру кваліфікаційного оцінювання  2 тисяч суддів, які залишаються, має піти щонайменше 1200 робочих годин Комісії», – зазначив він.

Також, на його думку, недоречно зменшувати винагороду для членів нової ВККС: враховуючи те, що Комісія повинна буде оцінювати і членів Верховного Суду, їхня винагорода має бути не меншою.

Михайло Жернаков зауважив, що запропоноване скорочення кількості суддів Верховного Суду з 200 до100 створює ризик перевантаження Суду справами.

Катерина Бутко нагадала, що минув майже місяць відтоді як конкурсна комісія при президенті передала йому список 6 фіналістів на посади членів ВРП за квотою президента. «До 4 із них у громадськості немає запитань …Але чомусь вже більше місяця ці нові члени не призначені. Ми зволікаємо президента не зволікати з рішенням», – зазначила Катерина Бутко.