К основному контенту

Чого очікувати від Антикорупційного суду



Нарешті те, чого так довго чекали всі демократи, журналісти, активісти, опозиціонери та антикорупціонери, відбулося - в Україні офіційно запрацював Вищий антикорупційний суд. Звичайно, пройде чимало часу, доки ми побачимо першу справу доведену до кінця - тобто, обвинувачувальний вирок чиновнику-хабарнику. Але склад суду і запит суспільства залишає надію на те, що віднині корупціонерам буде набагато важче відмазуватись від правосуддя. А ми будемо слідкувати за розвитком подій.

Детальніше в матеріалі наших колег з ВВС: https://www.bbc.com/ukrainian/features-49583070  


Голова Вищого антикорупційного суду - 37-літня Олена Танасевич

Після дворічної епопеї зі створенням Вищого антикорупційного суду 5 вересня він нарешті почав роботу й розгляд перших справ.

Створення суду, який би розглядав справи топ-корупціонерів країни, було вимогою західних партнерів та МВФ.

Українська влада довго намагалась уникнути створення такого суду, проте здалась під західним тиском.

Справа зрушила наприкінці 2017 року, Верховна Рада схвалила потрібний закон влітку 2018 року, а навесні 2019 року завершився відбір суддів.

Призначив суддів ВАС ще президент Петро Порошенко, запускати суд випало новому президенту Володимиру Зеленському. Який, до слова, пообіцяв "посадки" корупціонерів вже цієї осені.

Попри те, що 5 вересня робота суду почалась під урочисту промову президента Зеленського, досі потрібно вирішити кілька проблем.

Вже сьогодні до Вищого антикорупційного суду мають передати усі справи НАБУ, включно з гучними провадженнями проти Романа Насірова, Миколи Мартиненка і навіть апеляцію Геннадія Труханова.

Хто і як вимагав створення

Західні партнери України говорили про необхідність такого суду ще з часу запуску нових антикорупційних структур, зокрема, і Національного антикорупційного бюро.

За сприяння США та ЄС в Україні створили незалежне від влади антикорупційне бюро. Антикорупційний суд мав швидко розглядати справи, які те розслідує.



Членів Вищого антикорупційного суду призначав Петро Порошенко

Українська влада намагалась уникнути цього кроку, але умова стала однією з ключових для співпраці з МВФ та отримання допомоги Євросоюзу.

Після перемовин наприкінці 2017 року Петро Порошенко нарешті вніс до парламенту проєкт створення антикорупційного суду, який Верховна Рада схвалила влітку 2018 року.

Антикорупційний суд страху

Розгляд проєкту в парламенті йшов складно. Відбувались дебати щодо формату створення суду та впливу міжнародних партнерів на відбір суддів.

Як визнавали тоді депутати, у багатьох з них був страх перед створенням незалежного антикорупційного суду, який буде розглядати розслідувані в НАБУ справи. Адже так створювалась повна вертикаль незалежних від влади і підтримуваних західними партнерами антикорупційних органів.

Перед ухваленням закону про Вищий антикорупційний суд сперечались, щоб у процесі відбору суддів вирішальне право отримала рада іноземних експертів.

Як розповідали депутати, перед схваленням закону 7 червня 2018 року перемовини щодо формату "права вето" тривали всю ніч. Українська влада погодилась на цю вимогу.



Верховній Раді важко давалось створення ВАС

Проте згодом з'ясувалось, що в ухвалене законодавство вкралась ще одна норма, яку розкритикували активісти та західні партнери.

Закон передбачав, що корупційні справи, вироки у яких загальні суди винесуть вже після створення антикорупційного суду, проходять апеляцію в загальних судах.

Почали виникати застереження, що багато гучних справ НАБУ проти високопосадовців, які вже були на той момент у судах, оминуть апеляцію в новому антикорупційному суді. Називали прізвища Романа Насірова, Миколи Мартиненка та Геннадія Труханова.

Верховна Рада врахувала ці зауваження. Майбутній суд отримав усі корупційні справи, які йому мали передати всі суди одразу ж після створення.

Хоча вже тоді лунали голоси, що передача до суду всієї маси антикорупційних справ може ускладнити роботу.

Ця проблема якраз і актуалізувалась напередодні запуску суду 5 вересня.

Прозорий конкурс

Влітку 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурсний відбір до антикорупційного суду, який тривав до березня 2019 року.

Кандидати проходила кілька етапів оцінювання та відбору. І найголовніше, була створена рада іноземних експертів, яка фактично отримала право вето на відсів "недоброчесних" кандидатів.

Міжнародні експерти на останніх етапах відбору відсіяли 42 претендентів, щодо яких були застереження про доброчесність, репутацію та статки.

Експерти заблокували практично всіх кандидатів, щодо яких були застереження в громадських активістів.


Директор НАБУ Артем Ситник позитивно оцінює результати конкурсу до ВАС

19 березня конкурс завершили. 38 кандидатур передали для призначення президентом.

За десять днів до другого туру президентських виборів Петро Порошенко призначив 38 суддів нового антикорупційного суду. 11 квітня вони прийняли присягу.

Загалом до першої інстанції Вищого антикорупційного суду увійшли 27 суддів, а до апеляційної палати - 11.

ВВС News Україна детально розбирала кожного новообраного суддю, більшість з яких є молодими і маловідомими суддями, адвокатами та науковцями з регіонів.

Вже 7 травня вони обрали собі керівника. Головою стала 37-річна суддя з Харківщини Олена Танасевич.

Тоді ж вирішили, що суд почне повноцінно працювати 5 вересня 2019 року.

До цього часу мали завершити технічні роботи з підготовки приміщення суду, якому Фонд державного майна виділив будівлю на проспекті Перемоги, 41 у Києві.

До 5 вересня на відкритому конкурсі набрали апарат суду, який очолив колишній керівник офісу омбудсмена Валерії Лутковської Богдан Крикливенко.

Коли будуть посадки

"Я думаю, що восени все почнеться", - спрогнозував Зеленський посадки корупціонерів в інтерв'ю 31 серпня.

Однією з передумов обіцянки він назвав початок роботи антикорупційного суду 5 вересня.

Проте сам президент знає, що з початком роботи суду не все так добре і швидких посадок чекати не варто.

Після поправок і суперечок навколо підсудності справ, які мають зайти до антикорупційного суду, з'ясувалось, що він майже одразу буде завалений тисячами проваджень.

Ще на початку літа представники суду почали бити на сполох.

Проблема в тому, що до ВАС одразу ж 5 вересня направляють не тільки корупційні справи, які розслідувало НАБУ. Таких близько двох сотень.


Президент намагається не допустити колапсу з початком роботи суду

До ВАС мають потрапити ще понад три тисячі антикорупційних проваджень інших правоохоронних органів, в яких шкода державі складає понад 500 тисяч гривень.

Голова апарату суду Богдан Крикливенко у серпні заявляв, що така ситуація може призвести до колапсу роботи суду, в якому всього 38 суддів.

За підрахунками експертів, на які послався пан Крикливенко, за таких умов перших вироків можна чекати роками.

Про цю ситуацію знали в Офісі президента, намагались вирішити її ще в липні. Проте тоді Рада не змогла розглянути поправки до закону про Вищий антикорупційний суд.

29 серпня президент ще раз направив свій законопроєкт до Верховної Ради.

Зеленський пропонує змінити перехідні положення закону про суд і зробити так, щоб з початком роботи до нього потрапили тільки дві сотні справ, які розслідувало НАБУ.

Всі ж інші корупційні справи і далі мають розглядати загальні суди, а до ВАС потрапляти тільки ті, слідство в яких розпочато з 5 вересня.

За таких обставин Вищий антикорупційний має отримати до розгляду всі НАБУвські справи, на якому б етапі до моменту завершення апеляції вони б не були.

Проте Верховна Рада не встигла схвалити проєкт Зеленського. 5 вересня інші суди почнуть передавати корупційні справи до ВАС.

Не раніше 2020

У самому антикорупційному суді сподіваються, що колапсу все ж таки не станеться.

"Не думаю, що буде одномоментний вал справ. Судам потрібен час для підготовки передачі, думаю, процес піде поступово. У тому числі з огляду на те, що Верховна Рада може схвалити поправки до закону", - розповів ВВС News Україна суддя ВАС Маркіян Галабала.


Суддя Маркіян Галабала не прогнозує швидких вироків

Суддя припустив, що в проєкті змін до закону про Вищий антикорупційний суд, який мають схвалити найближчим часом, можна передбачити повернення справ, які не підлягатимуть підсудності ВАС, назад у "рідні суди".

У "Слузі Народу" обіцяли схвалити поправки до закону наступного пленарного тижня 10-13 вересня.

Проте навіть за найоптимістичнішого сценарію, якщо ВАС залишать тільки справи антикорупційного бюро, пан Галабала не очікує швидких вердиктів.

"Восени навряд чи варто чекати на вироки. Це можуть бути тільки угоди між обвинуваченням та захистом. Не думаю, що вироки у серйозних справах можуть бути раніше початку наступного року", - вважає суддя.

Він припускає, що в апеляційній палаті рішення можуть з'явитись трохи швидше, але і там у гучних справах вищих посадовців з багатьма епізодами швидких рішень не буде.

Очікується, що 5 вересня до суду мають передати усі гучні розслідування НАБУ, включно з апеляцією Труханова. Суд першої інстанції виправдав політика, але апеляція ще не розглянута і буде передана ВАС.



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Вищий господарський суд підтвердив право власності на базу «Козинка» за товариством мисливців і рибалок (УТМР)

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури   і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном. Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами. Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім л

Антирейдерський закон не врятує фермерів від рейдерів, що і доводить справа Мартиновця М.М.

Справа фермера з Херсонщини Мартиновця М.М. показала, що без невідворотного покарання корумпованих чиновників, антирейдерські законопроекти - фікція Як стало відомо ГО «Чесне Правосуддя», у парламенті зареєстровано антирейдерський законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», покликаний мінімізувати аграрне і земельне рейдерство. Про це повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Іванович Кулініч. « Після того, як у Раді був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла. Розуміючи це, ми разом з представниками майже всіх фракцій та груп ВРУ (всього 32 народні депутати) зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему», — пояснив Кулініч О.І в інтерв’ю Агропорталу. Сла

На Херсонщині у справі Мартиновця вирішується доля українського фермерства

Поки в херсонських і одеських судах вирішується, чи дозволять рейдерам безкарно забирати чужу землю, злочинці псують технікою посіви, трощать машини і нападають на законного орендаря під прикриттям місцевих правоохоронців. Апеляційний суд Херсонської області Колись ця справа неодмінно потрапить до підручників юридичних факультетів, як та, з якої розпочалось поступове викорінення земельного рейдерства з України. Але поки що останні події навколо «справи фермера Мартиновця» показують жахливу прірву, у якій опинилося як правосуддя, так і правоохоронні органи України. Прямо сьогодні, навіть в цю годину, за аналогічною схемою по всій Україні - від Чернігівщини і Слобожанщини, до Поділля і Таврії, від Галичини до Подніпров’я, тривають сотні рейдерських захоплень земельних паїв. Від того, як закінчиться справа Мартиновця, буде залежати подальша   установка. «Мочити фермерів і забирати землю» - чи «Краще з фермерами не зв’язуватись, бо неминуча відповідальність». Судді на служ