К основному контенту

Київський апеляційний суд прийняв дивне рішення на користь шахраїв з ПриватБанку. Що скаже Верховний Суд?

На тлі гучного скандалу з масовим хабарництвом суддів Київського апеляційного суду, нещодавнє рішення колегії суддів Київського апеляційного суду (далі КАС) на чолі із Оленою Шкоріною по справі повернення депозиту з «ПриватБанку» виглядає дуже підозріло. Мова йде про резонансну справу 87-річної Зої Пивоварової, яка вже більше 8 років не може забрати свій депозит із «ПриватБанку» (справа №757/13397/20). Цю справу, яку 4 роки розглядав Печерський районний суд міста Києва, широко висвітлювали ЗМІ, адже йшлося про базові права громадян України.

Див: Під головуванням судді Олени Шкоріної Колегія АСК розгляне гучну справу щодо махінацій з депозитами ПриватБанку

Банкіри і судді проти хворої бабусі

Нагадаємо, це та сама справа, по якій була подана скарга до Вищої ради правосуддя і під час якої вже було поставлено кілька національних рекордів щодо порушення термінів розгляду і безпідставних переносів засідань.

Детальніше про скандальні обставини розгляду: «Чи оцінить ВРП всеукраїнський рекорд судді Соколова по затягуванню справ?»

Але попри всі порушення і затягування, попри небажання визнавати моральні втрати позивача, суддя першої інстанції О. Соколов не мав жодного сумніву, що депозитні гроші були на рахунку клієнта і що «ПриватБанк» не мав права переводити ці гроші на сумнівну компанію без згоди клієнта. А головне, суддя Печерського суду визнавав очевидну річ, що ці гроші належать позивачу і мають бути їй повернені. Про що свідчить рішення судді Соколова, яким «ПриватБанк» зобов’язано повернути депозитні кошти - заощадження всього життя Зої Пивоварової, включно з процентами (загалом, близько 45 тис. у.о.).

А от колегія суддів КАС - головуюча Шкоріна О.І., судді – Мазурик О.Ф., Поливач Л.Д, розглядаючи апеляційну скаргу від «ПриватБанку» на рішення першої інстанції, побачила в цій справі зовсім інші обставини. Вірніше, відмовилася бачити аргументи позивача, а побудувала рішення виключно на поясненнях юристів «ПриватБанка». Які, на думку адвоката, не витримують жодної критики.    

Зокрема, у коментарі для ЗМІ адвокат по справі Вадим Чунжин зазначив: «Для мене, як адвоката, який звик, що судді аргументують свої рішення нормами закону і спираються на документальні факти і докази, таке рішення колегії суддів КАС стало абсолютною несподіванкою. Адже, за всіма ознаками, це рішення виглядає абсолютно неправомірним.


По-перше, дане рішення не відповідає сталим висновкам Верховного Суду України по аналогічним справам. По-друге, колегія прийняла до уваги лише дивні аргументи «ПриватБанку», який вирішив діяти зухвало і зробити з моєї клієнтки «склеротичну бабусю», яка, начебто, просто «забула», що вже отримала свій депозит, який начебто був переведений на її картковий рахунок. Ви можете собі уявити рівень цинізму юристів та керівництва «ПриватБанку»! Про таку нахабну стратегію я, взагалі, ніколи не чув. Є елементарні протоколи підтвердження, фіксації та інші документальні процедури, які мають доказовий слід. Але у «ПриватБанку» жодних вагомих доказів про отримання доступу до власних депозитних коштів моїм клієнтом немає. Тим більше, про зняття чи витрату цих коштів. Проте, колегія КАС з абсолютно незрозумілою аргументацією визнала, що «ПриватБанк» мав «законне право» порушити умови депозитного договору та, без згоди і повідомлення клієнта, перевести гроші депозиту на картковий рахунок Позивача, який, увага, до того ж виявився заблокованим. Тобто навіть в разі доведення законності цієї операції, що неможливо, бо умови прописані в законі такого не дозволяють, мій клієнт не отримав доступу до власних грошей. А значить, не міг ними розпоряджатися, переводити на інші рахунки, сплачувати за покупки, лікування тощо. А відтак, умови по депозитному договору були цинічно і грубо порушені банком. Всі решта нюансів і пояснень – лише заплутують істину і слугують прикриттям грабіжницької позиції «ПриватБанку», який зухвало відмовляється повертати депозит мого клієнта! Тим самим судді КАС свідомо підривають довіру громадян України до банківського сектору, до держави, руйнують саме поняття справедливості, як основи правової і судової системи.

Адже поняття справедливості визначено рішенням Конституційного Суду справа N 1-33/2004 від 2.11.2004 року N 15-рп/2004 від 02.11.2004 року:

«Справедливість  -  одна  з основних   засад   права,  є  вирішальною  у  визначенні  його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай  справедливість розглядають як властивість права, виражену,  зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності      юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Справедливе застосування норм права - є передусім  недискримінаційний  підхід, неупередженість». Та про яку справедливість може йти мова, якщо людина  похилого віку, яка зараз хворіє і потребує вартісного медичного догляду, судиться майже 5 років, суд та банк  визнають, що гроші є і були на рахунку, але, по факту, їх не віддають. Дуже сподіваюсь, що наші доводи почують у Верховному Суді та ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» буде взята до уваги при винесенні рішення.

Зрештою, бажання «ПриватБанку» будь-що визнати правомірними свої незаконні оборудки та зробити вигляд, що банк виконав умови по депозитному договору, в той час як мій клієнт не отримав своїх грошей, якраз і свідчить про їх злочинну халатність! Все це виглядає як банальна корупційна змова, яка знищує базові конституційні засади та норми права. Ми сподіваємось, що Касаційна інстанція побачить всі ці зловживання та відновить справедливість по відношенню до мого клієнта. Хочеться вірити, що такі базові засади, як справедливість, верховенство права ще не повністю знищені в Україні», - підсумував адвокат.

Дуже цікаво буде подивитись, як поведе себе в цій ситуації Вища судова інстанція. Є надія, що Верховний Суд України побачить всю жахливість ситуації з пограбованою бабусею, відновить справедливість і зробить все можливе, щоб таке беззаконня не ставало в Україні нормою.

Не будемо також забувати, що українські суди, як остання надія на відновлення справедливості, зараз під великим тиском.

Судді-хабарники нищать систему

Чи випадково вся ця історія трапилася саме в ті дні, коли інтернет здригнувся від суддівського скандалу, що трапився в Київському апеляційному суді?

Нагадаємо, що 29 листопада, рівно через день, як суддями КАС було прийнято рішення по Зої Пивоваровій, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні хабара у розмірі 35 тис. доларів за ухвалення «потрібного» рішення.

Боже, який жах, хто б міг таке подумати… Якщо без іронії, насправді, це лише показує, що в КАС не все гаразд із доброчесністю суддів.

Можна лише уявити, який насправді рівень корупції в тому ж КАС, скількох ще не встигли викрити, та що там коїться. Та всі розуміють, що далі так не можна.

І в такій ситуації дивне рішення судді Шкоріної з колегами на користь «ПриватБанку» по депозиту Пивоварової, вже не здається чимось винятковим. А виглядає як цілком типова ситуація для суддів, яких пачками викривають на корупції і хабарництві.

Невипадково, колектив суддів КАС швидко відреагував на цей скандал і оприлюднив заяву, де рішуче засудив прояви корупції в суддівській системі. Ну, а що ж робити, такі скандали не просто кидають тінь на інших суддів, але й доводять, що в судах повно суддів-хабарників. Адже ніхто не сумнівається, що викривають лише поодиноких, хто втратив обережність.

Дослівно: «Колектив суддів Київського апеляційного суду, дотримуючись презумпції невинуватості, рішуче засуджує дії суддів, які вчиняють кримінальні правопорушення, негативно ставиться до випадків корупції у суддівській спільноті, не покриває корупцію і не толерує її». Судді КАС наголошують, що «будь-які прояви корупції у судах є неприпустимими, завдають істотної шкоди авторитету правосуддя та мають призводити до невідворотності покарання всіх винних».

Все це дійсно чудово! Але було б добре, якби служителі Феміди замість пафосних заяв, приймали б обґрунтовані, прозорі рішення, які не порушують норм Закону і не ставлять громадян України у положення безправних рабів.

Якби там не було, буде цікаво подивитись, як розвиватиметься ця справа. Ми будемо висвітлювати хід подій та інформувати наших читачів. А суддям Верховного Суду, які будуть розглядати цю справу, хочеться побажати мудрості, ясності та віри у сильну, незалежну, процвітаючу Україну.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Вищий господарський суд підтвердив право власності на базу «Козинка» за товариством мисливців і рибалок (УТМР)

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури   і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном. Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами. Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім л

Антирейдерський закон не врятує фермерів від рейдерів, що і доводить справа Мартиновця М.М.

Справа фермера з Херсонщини Мартиновця М.М. показала, що без невідворотного покарання корумпованих чиновників, антирейдерські законопроекти - фікція Як стало відомо ГО «Чесне Правосуддя», у парламенті зареєстровано антирейдерський законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», покликаний мінімізувати аграрне і земельне рейдерство. Про це повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Іванович Кулініч. « Після того, як у Раді був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла. Розуміючи це, ми разом з представниками майже всіх фракцій та груп ВРУ (всього 32 народні депутати) зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему», — пояснив Кулініч О.І в інтерв’ю Агропорталу. Сла

На Херсонщині у справі Мартиновця вирішується доля українського фермерства

Поки в херсонських і одеських судах вирішується, чи дозволять рейдерам безкарно забирати чужу землю, злочинці псують технікою посіви, трощать машини і нападають на законного орендаря під прикриттям місцевих правоохоронців. Апеляційний суд Херсонської області Колись ця справа неодмінно потрапить до підручників юридичних факультетів, як та, з якої розпочалось поступове викорінення земельного рейдерства з України. Але поки що останні події навколо «справи фермера Мартиновця» показують жахливу прірву, у якій опинилося як правосуддя, так і правоохоронні органи України. Прямо сьогодні, навіть в цю годину, за аналогічною схемою по всій Україні - від Чернігівщини і Слобожанщини, до Поділля і Таврії, від Галичини до Подніпров’я, тривають сотні рейдерських захоплень земельних паїв. Від того, як закінчиться справа Мартиновця, буде залежати подальша   установка. «Мочити фермерів і забирати землю» - чи «Краще з фермерами не зв’язуватись, бо неминуча відповідальність». Судді на служ