К основному контенту

Огляд актуальних судових подій, серпень 2023: ГРД, ВСУ, зарплати персоналу…

 ВККСУ оприлюднила новий склад Громадської ради доброчесності

Нарешті сталося те, чого так чекала вся прогресивна громадськість. 14 серпня 2023 року в будівлі Вищої кваліфікаційн



ої комісії суддів України відбулися збори представників громадських об'єднань, на яких обрано 20 членів Громадської ради доброчесності.


У зборах взяли участь громадські об’єднання, які були визначені Комісією такими, що відповідають вимогам Закону «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами голосування обрано 20 членів Громадської ради доброчесності:

Ансіфорова Марина

Богуславець Мартина

Веретільник Ольга

Волошин Олександр

Гусак Віталій

Зелінський Антон

Іванов Олег

Катриченко Тетяна

Крейденкова Вероніка

Кулібаба Андрій

Мартинюк Назар

Мєлких Едуард

Ніколов Юрій

Піскунова Ольга

Попков Данііл

Смолов Костянтин

Трибушна Олена

Шульгат Євгеній

Яким'як Олег

Янкіна Людмила

Довідково. Згідно зі статтею 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Громадська рада доброчесності створюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

ВККСУ нагадала, що Громадська рада доброчесності обирається вже втретє. Строк повноважень першого складу ГРД 2016 - 2018 роки, а другого - 2018 - 2020 роки.

Що ж побажаємо всім членам Ради доброчесності успіхів, натхнення, сумління у виконанні своїх прямих обов`язків. А саме – викорінення корупції серед суддів та затвердження нових стандартів чесного неупередженого правосуддя!

Зарплату суддівському персоналу поки не підвищать, але це не привід для корупції

Як передає Судово-юридична газета, уряд не знайшов грошей для апаратів судів — петиція до Президента поки що не дала результату. Свою позицію по даному питанню КАБМІН аргументував тим, що працівники судового апарату й так непогано заробляють в порівняні з іншими державними службовцями. Зокрема Міністерство фінансів послалося на дані Державної судової адміністрації, згідно з якими середня зарплата в апаратах судів складає 14,8 тис. гривень.

Тоді як заробітна плата секретарів судового засідання у травні-липні склала 10,4 тис. гривень. Як зазначив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличєв, станом на 2023 рік, в умовах збройної агресії РФ, у держави відсутні можливості для виділення працівникам апаратів судів додаткового фінансування. Сподіваємось, що попри неможливість підвищення зарплати на даному етапі, суди не будуть відчувати брак персоналу і це не завадить правосуддю.

Також сподіваємось, що порівняно низькі зарплати в судах не призведуть до збільшення нештатних ситуацій та корупційних дій. Подібних до випадку із  керівником апарату Любашівського районного суду Одеської області Віталієм Ростоцьким. Останнього Савранський районний суд визнав винним у корупційних діях через те, що він самовільно виписував чималі премії своїм родичам, які працюють у суді. 

Реформа Вищих судів – що далі?

Як передають ЗМІ, Верховна Рада готується ухвалити закон, яким врегулює подальшу долю суддів Верховного Суду України, Вищого спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду і Вищого адміністративного суду. Ці суди не здійснювали правосуддя і знаходилися у процесі ліквідації з грудня 2017 року внаслідок судової реформи, ухваленої у 2016-му, і парламент не міг дати ради питанню, незважаючи на численні проекти, рішення КСУ та ЄСПЛ. Нагадаємо, така ситуація привела майже до колапсу і застою у розгляді багатьох важливих справ і стагнації судових процесів.

Врешті Комітет доопрацював поправки до відповідного законопроекту 5456-д. Також були враховані рекомендації Бюро Консультативної ради європейських суддів. Зокрема, депутати дійшли думки, що у 2017 році сталося «перейменування» ВСУ у ВС (а не почалася ліквідація ВСУ).

Також у фінальній редакції законопроекту визначили, що судді ВССУ, ВГСУ, ВАСУ (які були касаційними судами), переведені до інших судів, а також ті, які виявили бажання звільнитися у відставку, за статусом, рівнем грошового забезпечення та рівнем соціально-побутового забезпечення прирівнюються до суддів вищих спеціалізованих судів. Тобто, до суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Хоча, на думку Головного юридичного управління, не є досить зрозумілим, чому цих суддів прирівняли саме до рівня ВАКС.

Що ж зміни на папері це лише перший крок. А чи стануть новостворені суди і судді працювати по новому, за стандартами правосуддя і верховенства права, чи залишаться корупційними годівницями  – побачимо вже скоро, коли почнуть розглядати справи.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Вищий господарський суд підтвердив право власності на базу «Козинка» за товариством мисливців і рибалок (УТМР)

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури   і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном. Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами. Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім л

Антирейдерський закон не врятує фермерів від рейдерів, що і доводить справа Мартиновця М.М.

Справа фермера з Херсонщини Мартиновця М.М. показала, що без невідворотного покарання корумпованих чиновників, антирейдерські законопроекти - фікція Як стало відомо ГО «Чесне Правосуддя», у парламенті зареєстровано антирейдерський законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», покликаний мінімізувати аграрне і земельне рейдерство. Про це повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Іванович Кулініч. « Після того, як у Раді був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла. Розуміючи це, ми разом з представниками майже всіх фракцій та груп ВРУ (всього 32 народні депутати) зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему», — пояснив Кулініч О.І в інтерв’ю Агропорталу. Сла

На Херсонщині у справі Мартиновця вирішується доля українського фермерства

Поки в херсонських і одеських судах вирішується, чи дозволять рейдерам безкарно забирати чужу землю, злочинці псують технікою посіви, трощать машини і нападають на законного орендаря під прикриттям місцевих правоохоронців. Апеляційний суд Херсонської області Колись ця справа неодмінно потрапить до підручників юридичних факультетів, як та, з якої розпочалось поступове викорінення земельного рейдерства з України. Але поки що останні події навколо «справи фермера Мартиновця» показують жахливу прірву, у якій опинилося як правосуддя, так і правоохоронні органи України. Прямо сьогодні, навіть в цю годину, за аналогічною схемою по всій Україні - від Чернігівщини і Слобожанщини, до Поділля і Таврії, від Галичини до Подніпров’я, тривають сотні рейдерських захоплень земельних паїв. Від того, як закінчиться справа Мартиновця, буде залежати подальша   установка. «Мочити фермерів і забирати землю» - чи «Краще з фермерами не зв’язуватись, бо неминуча відповідальність». Судді на служ