К основному контенту

Боргові проблеми вимушених переселенців з банками і колекторами – що і як робити

На численні звернення вимушених переселенців на прохання Чесне правосуддя, відповідає адвокат Вадим Чунжин 

Одна з найпоширеніших проблем вимушених переселенців, що виїхали за кордон – активація боргових фінансових проблем в Україні, а саме з кредитами, заставним майном, позиками тощо. Неможливість вчасного погашення фінансових зобов’язань призводить до того, що кредитори починають стягнення шляхом здійснення (вчинення) виконавчих написів нотаріусів відносно боржників. Або на боржників подають до суду. Все це ускладнює життя біженцям та вимагає негайних дій. Проте, знання своїх прав та порядку дій, може уберегти від прикрих несподіванок  та допоможе вирішити більшість проблем. Отже, слідуйте за порадами, і зможете уникнути багатьох неприємностей.

 Отримання інформації:

По-перше, ви маєте завжди бути в курсі того, в якому стані знаходяться ваші фінансові справи.  Для того, щоб дізнатися чи є  судове провадження відносно боржника,  є декілька офіційних джерел, це:

1. Сайт судової влади https://court.gov.ua/.

У розділі стан справ шукаємо "стан розгляду справ", натискаємо підрозділ "стан розгляду справи" та у рядку "сторона по справі" вводимо свій П.І.Б.

Якщо у провадженні будь-якого суду відносно боржника є судова справа, інформація повинна бути у цьому реєстрі та буде вказано номер справи.

2. Реєстр судових рішень.

Після отримання інформації із сайту судової влади, щоб отримати більш детальну інформацію, потрібно перейти до реєстру судових рішень, що знаходиться за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/. 

У верхньому лівому куті знаходимо пункт "Пошук за контекстом". Туди вписуємо номер справи та натискаємо "Пошук", після цього отримуємо усю наявну інформацію по вашій справі.

3. Реєстр Боржників.

Для того, щоб отримати інформацію стосовно вже існуючих (наявних) виконавчих проваджень, зокрема у випадку, коли був здійснений виконавчий напис нотаріуса,  або якщо суд вже пройшов та кредитор почав  виконавче провадження, заходимо у реєстр боржників, що знаходиться за посиланням: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.

У вікно з правої сторони вводимо свій П.І.Б., далі реєстр показує наявні виконавчі провадження з контактами виконавця, що його здійснює, та підстави відкриття.

 Дії після отримання інформації:

Є декілька дієвих варіантів дій щодо захисту своїх прав перед кредиторами.

Перший варіант - це самому спробувати оскаржити виконавчий напис. Наприклад, у разі якщо кредитний договір не був нотаріально посвідчений, можна аргументувати свою позицію постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 та усталеною  практикою Верховного Суду України у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження  № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

При поданні позову також обов’язково сплатити судовий збір по реквізитам вказаним на сайті суду до якого подається позовна заява.

Другий варіант - це звернутися до фахового адвоката або юридичної фірми, що спеціалізується на таких питаннях.

Для представництва у суді необхідно укласти угоду з адвокатом або юридичною фірмою. У випадку, коли людина за кордоном і не може особисто приїхати в офіс та підписати угоду про правову допомогу, з цієї ситуації також є вихід. Можна домовитись зробити все поштою,  отримати вже готову угоду, підписати її, відсканувати та переслати своїм представникам.

Далі, щоб відстежувати дії, які здійснює представник у суді, можна через сайт судової влади або реєстр судових рішень, посилання на які були надані вище.

У випадку подання до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, потрібно врахувати декілька факторів.

Перший фактор стосується формату оформлення боргових документів. Тут важливо окреслити наступні пункти:

а) Чи підписував боржник будь-які угоди у паперовій формі;

б) Чи був ознайомлений боржник з паспортом кредиту;

в) Чи позичальника ознайомили із реальною відсотковою ставкою, умовами кредитування та графіком платежів.

Якщо боржник не ознайомився з зазначеними документами, а кредитор  не має реальних доказів  про ознайомлення з вищезазначеними документами боржника особисто, це можна використати у суді. А саме, в обґрунтування своєї позиції можна послатися на висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року справа № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19. Крім того, корисна практика  міститься у дайджесті правових позицій Верховного Суду у справах про кредитні відносини, що знаходиться за посиланням:  https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/prezentatsija_stupak.pdf.

Бажаю всім українцям добробуту, терпіння, віри у краще майбутнє та подолання будь-яких проблем. Та хочу наголосити, що кожна судова справа – завжди в чомусь унікальна, і потребує фахового індивідуального підходу. Боріться за свої права, робіть відповідальні, зважені кроки, і уникайте непотрібних помилок!

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Вищий господарський суд підтвердив право власності на базу «Козинка» за товариством мисливців і рибалок (УТМР)

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури   і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном. Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами. Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім л

Антирейдерський закон не врятує фермерів від рейдерів, що і доводить справа Мартиновця М.М.

Справа фермера з Херсонщини Мартиновця М.М. показала, що без невідворотного покарання корумпованих чиновників, антирейдерські законопроекти - фікція Як стало відомо ГО «Чесне Правосуддя», у парламенті зареєстровано антирейдерський законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», покликаний мінімізувати аграрне і земельне рейдерство. Про це повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Іванович Кулініч. « Після того, як у Раді був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла. Розуміючи це, ми разом з представниками майже всіх фракцій та груп ВРУ (всього 32 народні депутати) зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему», — пояснив Кулініч О.І в інтерв’ю Агропорталу. Сла

На Херсонщині у справі Мартиновця вирішується доля українського фермерства

Поки в херсонських і одеських судах вирішується, чи дозволять рейдерам безкарно забирати чужу землю, злочинці псують технікою посіви, трощать машини і нападають на законного орендаря під прикриттям місцевих правоохоронців. Апеляційний суд Херсонської області Колись ця справа неодмінно потрапить до підручників юридичних факультетів, як та, з якої розпочалось поступове викорінення земельного рейдерства з України. Але поки що останні події навколо «справи фермера Мартиновця» показують жахливу прірву, у якій опинилося як правосуддя, так і правоохоронні органи України. Прямо сьогодні, навіть в цю годину, за аналогічною схемою по всій Україні - від Чернігівщини і Слобожанщини, до Поділля і Таврії, від Галичини до Подніпров’я, тривають сотні рейдерських захоплень земельних паїв. Від того, як закінчиться справа Мартиновця, буде залежати подальша   установка. «Мочити фермерів і забирати землю» - чи «Краще з фермерами не зв’язуватись, бо неминуча відповідальність». Судді на служ