К основному контенту

Поки на суддів накопичуються скарги до ВРП, проблему із завантаженістю судів вирішить онлайн-правосуддя?

Українське правосуддя працює нераціонально та із величезним навантаженням, що заважає вчасному і об’єктивному розгляду справ.

Про це в програмі “Неофициальный разговор” повідомив суддя Верховного суду Олег Ткачук, інформує портал UA. https://uatv.ua/uk.

Зокрема, він повідомив, що у середньому судами України розглядається 4 млн справ на рік. У районних судах – від 120 до 250 справ на місяць.

Суддя ВСУ зазначив, що тривалість розгляду справ – це одна з головних проблем нинішньої судової системи. Є випадки, коли судовий процес на різних рівнях триває сумарно до 10 років.

“Ну, не можуть справи розглядатися роками. Ну, не можуть. Це проблема”, – акцентував Ткачук. В ідеалі, справи мають розглядатися протягом місяця.

“У судах 4 млн справ (щорічно – ред.). У районних судах зазвичай від 120 до 250 справ на місяць. Уявляєте, ось це все написати та з хорошим виразом обличчя вимовити. Неможливо забезпечити довіру, не прибравши все це зайве. Потрібно максимально спростити процес, щоби людина прийшла до суду і через два тижні отримала рішення”, – сказав суддя.

Прискоренню розгляду справ сприятимуть чотири моменти: спрощення процедури, підвищення якості підготовки досудових документів, введення онлайнсудів і укомплектування штату судів.

Розвантажити суди допоможе розгляд малозначущих справ за спрощеною процедурою в місцевих судових органах нижчої ланки.

“Багато ж питань можна розв’язати на місці. Це мирові судді, це медіації, коли примиритель бере участь у справі. Навіщо, наприклад, питання про розподіл майна між подружжям або про розлучення розв’язувати на рівні Верховного суду? Ну, навіщо людині розповідати мені, чому вона розлучається і чому вона перестала любити іншу? Це ж можна розв’язати на місці”, – пояснив Ткачук.

Суттєво прискорить процес введення системи онлайнсудів, коли людям не потрібно буде фізично приходити до суду.

“Система онлайнсудів і можливість дистанційної участі в судових засіданнях, з будь-якої точки світу можна це зробити. Також звернення до суду через електронну систему”, – перелічив суддя.

Так, онлайнсуди ефективно працюють в інших країнах.

“У світі є багато способів розв’язання спорів за відсутності людини, за належного підтвердження того, що ця людина існує, що у неї є бажання звернутися до суду. У Китаї є онлайнсуди, наприклад. Різні подібні форми існують”, – зазначив Ткачук.

Третій момент – закрити питання вакансій у судах, що знизить навантаження на кожного з суддів, а це прискорить і підвищить якість розгляду справ.

Також затягує процес часом низька якість документів, підготовлених на досудовому слідстві прокурорами, органами правопорядку, Службою безпеки тощо.

“Дуже часто надходять до суду такі документи, в яких читати немає чого, тому що нічого не зроблено. Або зроблено всупереч закону. І людину й виправдати не можна, і визнати винною не можна. І суд дивиться на цю справу, намагається якісь суперечності прибрати, але не виходить — і процес триває й триває”, – розповів спікер.

Затягування процесів через ці причини викликає негатив у всіх: і у суддів, і у прокурорів, і у адвокатів, і у підсудного.

“Це перетворюється на нескінченну муку. А суд же не має бути мукою”, – резюмував Ткачук.

Тим часом, неузгодженість судового процесу призводить до збільшення непорозуміння між різними сторонами та викликає незадоволення роботою суддів. Так, з початку року на українських суддів надійшло 8550 скарг, які так само, не поспішають розглядати. Як передає портал Я и Закон https://yaizakon.com.ua/, кількість дисциплінарних скарг, які надходять до Вищої ради правосуддя, щодня збільшується.  



Зокрема, з 5 серпня по 11 жовтня 2021 року до Ради надійшло 1474 дисциплінарні скарги, які залишаються нерозподілені.

Станом на 11 жовтня 2021 року загальний залишок нерозглянутих дисциплінарних скарг вже становить – 2797.

Усього з початку року до Вищої ради правосуддя надійшло 8550 скарг щодо дисциплінарного проступку судді, 7076 з яких надійшли до 4 серпня 2021 року.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон № 1635-ІХ.

Цей Закон унеможливив виконання Дисциплінарними палатами ВРП повноважень щодо розгляду дисциплінарних справ.

У зв’язку із цим Вища рада правосуддя була змушена зупинити розподіл між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг).

Зараз, тривають перемовини щодо законів про реформу судової системи.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Вищий господарський суд підтвердив право власності на базу «Козинка» за товариством мисливців і рибалок (УТМР)

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури   і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном. Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами. Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім л

Антирейдерський закон не врятує фермерів від рейдерів, що і доводить справа Мартиновця М.М.

Справа фермера з Херсонщини Мартиновця М.М. показала, що без невідворотного покарання корумпованих чиновників, антирейдерські законопроекти - фікція Як стало відомо ГО «Чесне Правосуддя», у парламенті зареєстровано антирейдерський законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», покликаний мінімізувати аграрне і земельне рейдерство. Про це повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Іванович Кулініч. « Після того, як у Раді був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла. Розуміючи це, ми разом з представниками майже всіх фракцій та груп ВРУ (всього 32 народні депутати) зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему», — пояснив Кулініч О.І в інтерв’ю Агропорталу. Сла

На Херсонщині у справі Мартиновця вирішується доля українського фермерства

Поки в херсонських і одеських судах вирішується, чи дозволять рейдерам безкарно забирати чужу землю, злочинці псують технікою посіви, трощать машини і нападають на законного орендаря під прикриттям місцевих правоохоронців. Апеляційний суд Херсонської області Колись ця справа неодмінно потрапить до підручників юридичних факультетів, як та, з якої розпочалось поступове викорінення земельного рейдерства з України. Але поки що останні події навколо «справи фермера Мартиновця» показують жахливу прірву, у якій опинилося як правосуддя, так і правоохоронні органи України. Прямо сьогодні, навіть в цю годину, за аналогічною схемою по всій Україні - від Чернігівщини і Слобожанщини, до Поділля і Таврії, від Галичини до Подніпров’я, тривають сотні рейдерських захоплень земельних паїв. Від того, як закінчиться справа Мартиновця, буде залежати подальша   установка. «Мочити фермерів і забирати землю» - чи «Краще з фермерами не зв’язуватись, бо неминуча відповідальність». Судді на служ