К основному контенту

П'ятому ААС ВСУ не указ?

 Резонансну справу «ТОВ «Брівер» проти Херсонської ДПС» знову чекає касація, - передає «Чесне правосуддя»


14 червня 2021 року П’ятий апеляційний адміністративний суд (м. Одесса) оприлюднив рішення по справі №540/474/19, яким залишив апеляційну скаргу херсонського підприємства ТОВ «Брівер» без задоволення. Тим самим, судова колегія 5ААС у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В. залишила у силі  рішення судді першої інстанції – Херсонського окружного адміністративного суду Варняка, яке підтверджує законність штрафних санкцій, накладених податківцями на зазначену компанію.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97564103

 


Аргументи ВСУ у регіонах пустий звук?

Таке рішення було досить несподіваним для сторони захисту, бо аргументи і доказова база адвокатів ТОВ «Брівер» впевнено спростовували докази податкової. Крім того, Верховний Суд України у попередній касації по цій справі дав чіткі вказівки для ДПС – підготувати інші, законні аргументи, які б підтверджували провину ТОВ «Брівер». Бо наявні докази були спростовані і втратили законність та актуальність. Проте, як зазначили експерти, юристи ДПС ніяких нових доказів не надали, а суддя першої інстанції Варняк і колегія суддів 5ААС, з незрозумілих причин, проігнорували вказівки ВСУ і винесли рішення проти ТОВ «Брівер», яке за багатьма ознаками протирічить букві закону!

Це підтверджує тезу, яка звучала з вуст багатьох правозахисників: правосуддя в регіонах нагадує феодальну систему, де силові структури підтримують одне одного і займаються рекетом легального бізнесу.  Натомість бізнес, який відмовляється платити хабарі, стає беззахисним та потерпає від неправомірного тиску контролюючих органів.

Не випадково, що невдовзі як з’явилося рішення 5ААС – до ТОВ «Брівер»  звернулися ще й представники інших силових органів, юрисдикція яких аж ніяк не стосується податків малого бізнесу. А це може розцінюватись як прямий тиск на підприємство.

В будь-якому разі правове поле для бізнесу та інвесторів в Україні і досі несприятливе та загрозливе, тому найперше завдання для президента Володимира Зеленського, якщо він хоче мати шанси на другий термін - це реформувати судову систему і посилити відповідальність силовиків та контролюючих органів за тиск на бізнес.

До речі, через репортажі у ЗМІ в ОПУ уважно слідкують за ходом цієї справи, яка багато в чому відображає загальну ситуацію з бізнесом в Україні, та роблять висновки.

Зокрема про хід розгляду апеляційної скарги у 5ААС йдеться у репортажі журналістів з ІА «Укрпресінфо», які, разом із колегами з кількох ЗМІ, слідкують за розвитком подій.

Див: 


У репортажі наведені коментарі адвокатів Вадима Чунжина та Ольги Тарасун, які пояснюють, чому наявні судові рішення прийняті з порушенням норм закону та ст. 373 Конституції України.

Юридичний висновок експертів

Більш детально хід апеляції по справі «ТОВ Брівер проти Херсонської ДПС» прокоментований фахівцями АО «Протекція Права». Експертами було проаналізовано текст Постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 540/474/19  від 02.06.2021 р., за результатом чого вважаємо за необхідне повідомити наступне.

«1.     Одним із доводів апелянта в апеляційній скарзі був той факт, що суд першої інстанції, співставляючи періоди та контрагенти за взаємовідносинами з якими проводилась перевірка (по двом ухвалам), дійшов помилкового висновку, що оскільки взаємовідносини з ТОВ «УКРБУД ОБ’ЄКТ» та ТОВ «КРОК АКТИВ» відбувались в період 2015-2016 рр., а ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2017 р. не скасована, контролюючим органом правомірно здійснено донарахування по порушенням, встановленим по взаємовідносинам з контрагентами по яких наявні вироки суду.

На підтвердження вказаної позиції, Апелянт робив посилання на п. 3.1.1.  та п. 3.1.2. Акту перевірки, в яких контролюючий орган визначив, що перевірка з  ТОВ «УКРБУД ОБ’ЄКТ» та ТОВ «КРОК АКТИВ»  проводилась саме на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, яка скасована.

Відхиляючи вказаний довод Апелянта, колегія суддів зазначила, що господарські операції Позивача із вказаними контрагентами також підпадали під предмет перевірки, призначеної ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва.

Втім такий висновок, суперечить п.78.1.11. Податкового кодексу України, відповідно до якого підставою для проведення перевірки призначається на підставі судового рішення (одного). Окрім цього, п. 78.2. Податкового кодексу України контролюючим органом забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені п.п. 78.1.1., 78.1.4. , 78.1.11 у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції не було враховано, що хоча господарські операції з вказаними контрагентами і підпадали під дію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, однак Відповідач відповідно до змісту Акту перевірки провів перевірку по взаємовідносинах з ТОВ «УКРБУД ОБ’ЄКТ» та ТОВ «КРОК АКТИВ» саме на підставі ухвали Печерського районного суду.

Вищенаведене свідчить, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано п. 78.2. Податкового кодексу України та п. 78.1.11. Податкового кодексу України.

2.       Окрім цього, Апелянтом в апеляційній скарзі було зазначено, що суд першої інстанції не з’ясував питання наслідків можливості використання перевірки здійсненої за межами встановленого терміну її проведення, як процесуальної дії в межах кримінальних проваджень. В той же час суд апеляційної інстанції так само обмежився посиланням на ч. 4 ст. 78 КАС України.

3.       В цілому аналіз отриманого рішення дає підстави стверджувати, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду апеляційної скарги та доводів Апелянта, обмежившись лише окремими ремарками щодо доводів Апелянта, що беззаперечно свідчить про невиконання судами попередніх інстанцій обов’язкових вказівок Верховного Суду, що стало підставою для повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції», - керуючий партнер, адвокат В. Тарасун.

Що ж, правосуддя в Україні, особливо на місцях, вкотре демонструє свою заангажованість та прихильність клановим інтересам. В такій ситуації застосовується принцип не розбиратися, а винести найбільш зручне рішення, навіть якщо воно повністю ігнорує закони України, Конституцію України та вказівки Верховного Суду України. Проте, на щастя, суди вищих інстанцій не завжди розділяють погляди і мотиви своїх колег з  регіональних судів - в даному випадку Херсонщини та Одеси. І це дає бізнесу надію на захист своїх прав. Отже, в цій вже легендарній епопеї крапку ставити зарано. І дуже показово буде подивитись на позицію ВСУ, коли вони розглянуть касаційну скаргу і побачать, що їх аргументи і вказівки ігноруються.

Аліна Вознюк, Сергій Горуля, «Чесне правосуддя»

Редакція продовжить слідкувати за розвитком подій та інформувати громадськість.  

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Вищий господарський суд підтвердив право власності на базу «Козинка» за товариством мисливців і рибалок (УТМР)

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури   і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном. Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами. Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім л

Антирейдерський закон не врятує фермерів від рейдерів, що і доводить справа Мартиновця М.М.

Справа фермера з Херсонщини Мартиновця М.М. показала, що без невідворотного покарання корумпованих чиновників, антирейдерські законопроекти - фікція Як стало відомо ГО «Чесне Правосуддя», у парламенті зареєстровано антирейдерський законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», покликаний мінімізувати аграрне і земельне рейдерство. Про це повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Іванович Кулініч. « Після того, як у Раді був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла. Розуміючи це, ми разом з представниками майже всіх фракцій та груп ВРУ (всього 32 народні депутати) зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему», — пояснив Кулініч О.І в інтерв’ю Агропорталу. Сла

На Херсонщині у справі Мартиновця вирішується доля українського фермерства

Поки в херсонських і одеських судах вирішується, чи дозволять рейдерам безкарно забирати чужу землю, злочинці псують технікою посіви, трощать машини і нападають на законного орендаря під прикриттям місцевих правоохоронців. Апеляційний суд Херсонської області Колись ця справа неодмінно потрапить до підручників юридичних факультетів, як та, з якої розпочалось поступове викорінення земельного рейдерства з України. Але поки що останні події навколо «справи фермера Мартиновця» показують жахливу прірву, у якій опинилося як правосуддя, так і правоохоронні органи України. Прямо сьогодні, навіть в цю годину, за аналогічною схемою по всій Україні - від Чернігівщини і Слобожанщини, до Поділля і Таврії, від Галичини до Подніпров’я, тривають сотні рейдерських захоплень земельних паїв. Від того, як закінчиться справа Мартиновця, буде залежати подальша   установка. «Мочити фермерів і забирати землю» - чи «Краще з фермерами не зв’язуватись, бо неминуча відповідальність». Судді на служ