К основному контенту

У ВРП пояснили, чому суддя повернувся у крісло попри справу про хабар


Генеральна прокуратура покриває суддів-хабарників?
У Вищій раді правосуддя пояснили, чому суддя Подберезний, якого підозрюють у дачі хабара голові САП Холодницькому, повернувся у крісло попри справу про хабар. За їх словами, у всьому "винна" Генеральна прокуратура


Вища рада правосуддя не продовжила відсторонення судді Кіровського райсуду Дніпра Геннадія Підберезного, оскільки відповідного клопотання Генпрокуратури не було.  
Про це йдеться в поясненні, яке надала "Українській правді" начальник управління інформації та комунікаційної діяльності секретаріату ВРП, керівник прес-центру судової влади України Оксана Лисенко.  
Зазначається, що тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя можуть продовжити максимум на два місяці, а якщо звинувачувальний акт передано до суду – то до набуття чинності вироком чи до закриття кримінального провадження.
"На стадії досудового розслідування ВРП двічі відстороняла вказаного суддю від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Останній строк сплив 16 січня цього року", – пояснює речниця Вищої ради правосуддя.
"Більше до ВРП не надходило клопотання заступника генерального прокурора Столярчука Ю.В. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Підберезного Г.А. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності", – зазначили у ВРП.
Відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності можливе лише за клопотанням Генеральної прокуратури, а станом на ранок 22 лютого таких клопотань "не надходило", пояснила Лисенко.
Попередні клопотання стосувалися відсторонення на стадії досудового розслідування.
Як відомо, суддя Кіровського райсуду Дніпра Геннадій Підберезний повернувся до роботи, хоча ГПУ 13 лютого заявляла про завершення досудового розслідування про дачу хабара Назару Холодницькому і спрямування звинувачувального акту на суддю до суду.
21 вересня 2017 року суддя Геннадій Підберезний та його колега Наталія Овчаренко прийшли до керівника САП і намагалися дати Назару Холодницькому хабар у 50 тисяч доларів за закриття кримінального провадження стосовно Овчаренко, яку вже звільнено.
Того ж дня судді Підберезному вручили повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК – дача неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.
22 вересня Вища рада правосуддя дала згоду на утримання судді Підберезного під вартою – і 23 вересня Печерський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Після внесення застави 4 жовтня Підберезного звільнили з-під варти.
17 жовтня Вища рада правосуддя відсторонила Підберезного до 21 листопада, але 16 листопада продовжила відсторонення до 16 січня 2018 року.
Олена Рощенко, УП

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Вищий господарський суд підтвердив право власності на базу «Козинка» за товариством мисливців і рибалок (УТМР)

Тим самим колегія суддів ВГСУ підтвердила рішення Апеляційного господарського суду м. Києва на користь УТМР. Тепер силові структури   і виконавча служба мусять не зганьбитися та реалізувати право мисливсько-рибальської громади розпоряджатися власним майном. Деталі цього рішення розкрило видання «Нова Влада»: http://novavlada.info/gosudarstvo/v-kieve-obshchestvo-rybolovov-i-ohotnikov-okonchatelno-otvoevalo-imushchestvo-u На жаль, у справах боротьби проти рейдерів позитивні рішення на користь законних власників трапляються не досить часто. Отже, можна щиро порадіти за колектив мисливців та рибалок, зокрема Київського відділення УТМР на чолі з В. Ласкаржевським, які завдяки наполегливості, злагодженості та вірі у власні сили змогли відстояти базу «Козинка» в боротьбі із значно впливовішими і заможнішими рейдерами. Також варто відзначити блискучу роботу молодого, але вже досвідченого та загартованого у судових баталіях адвоката Дмитра Власенка, який поступово стає справжнім л

Антирейдерський закон не врятує фермерів від рейдерів, що і доводить справа Мартиновця М.М.

Справа фермера з Херсонщини Мартиновця М.М. показала, що без невідворотного покарання корумпованих чиновників, антирейдерські законопроекти - фікція Як стало відомо ГО «Чесне Правосуддя», у парламенті зареєстровано антирейдерський законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», покликаний мінімізувати аграрне і земельне рейдерство. Про це повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Іванович Кулініч. « Після того, як у Раді був провалений президентський законопроект №7363, який містив низку антирейдерських норм, потрібно шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми аграрного і земельного рейдерства, яка сама по собі нікуди не зникла. Розуміючи це, ми разом з представниками майже всіх фракцій та груп ВРУ (всього 32 народні депутати) зареєстрували в парламенті окремий законопроект на цю тему», — пояснив Кулініч О.І в інтерв’ю Агропорталу. Сла

На Херсонщині у справі Мартиновця вирішується доля українського фермерства

Поки в херсонських і одеських судах вирішується, чи дозволять рейдерам безкарно забирати чужу землю, злочинці псують технікою посіви, трощать машини і нападають на законного орендаря під прикриттям місцевих правоохоронців. Апеляційний суд Херсонської області Колись ця справа неодмінно потрапить до підручників юридичних факультетів, як та, з якої розпочалось поступове викорінення земельного рейдерства з України. Але поки що останні події навколо «справи фермера Мартиновця» показують жахливу прірву, у якій опинилося як правосуддя, так і правоохоронні органи України. Прямо сьогодні, навіть в цю годину, за аналогічною схемою по всій Україні - від Чернігівщини і Слобожанщини, до Поділля і Таврії, від Галичини до Подніпров’я, тривають сотні рейдерських захоплень земельних паїв. Від того, як закінчиться справа Мартиновця, буде залежати подальша   установка. «Мочити фермерів і забирати землю» - чи «Краще з фермерами не зв’язуватись, бо неминуча відповідальність». Судді на служ